Релігійні свята України
Як Росія знищувала українські традиції святкування релігійних свят?
Опубліковано
22.12.2025
Самобутні українські народні традиції та обряди є доказом того, що українці — окремий народ із давнім корінням. Особливо своєрідними є святкування релігійних свят — святого Миколая, Різдва, Покрови, Стрітення, Трійці тощо. Радянська влада, що стала ідеологічною спадкоємицею Російської імперії, завжди вбачала у цьому загрозу, а тому забороняла коляду та інші звичні для українського народу обряди. У грудні 2024 року на окупованих територіях України росіяни знову заборонили людям колядувати.
У Російській імперії не було прямої законодавчої заборони святкувати Різдво, оскільки православ’я було державною релігією. Однак відбувалося системне нівелювання саме українського контексту. Імперія намагалася уніфікувати традиції під спільний стандарт: українська «коляда» та «вертеп» сприймалися як «малоросійське наріччя» або прояв провінційності. Замість автентичного українського Різдва з дідухом та специфічними кантами нав’язувався загальноімперський зразок світських балів та російських церковних канонів. На українських землях, які анексувала Росія (наприклад, на Холмщині), греко-католицькі традиції жорстко придушувалися, а вірян силоміць переводили в російське православ’я.
Українці на територіях, що входили до складу імперії, офіційно святкували Різдво 25 грудня, але за чинним тоді юліанським календарем (старим стилем). На початок XX століття цей календар відставав від загальноєвропейського (григоріанського) на 13 днів, тому церковне 25 грудня фактично припадало на 7 січня за новим стилем. Саме від цього застарілого юліанського календаря Україна остаточно відмовилася у 2023 році, повернувшись до святкування Різдва 25 грудня разом із більшістю християнського світу. Більше про це в цьому матеріалі.
Справжній наступ на народні традиції розпочався з приходом до влади більшовиків, коли в СРСР розгорнулося тотальне протистояння релігії та комуністичної ідеології. Символом цього терору стала стаття ідеолога Івана Скворцова-Степанова у газеті «Правда» (1922 р.), де він запропонував концепцію «Комсомольського Різдва» (або «Комсвята»). Замість традиційних обрядів влада організовувала антирелігійні карнавали: вулицями міст возили опудала давніх богів Мардука, Осіріса чи Будди, намагаючись довести «вторинність» образу Христа. Учасники таких процесій несли плакати з глузливими гаслами, а завершувалося все пропагандистськими лекціями, де релігію таврували як «опіум для народу». Для України це означало планомірне знищення вертепу та коляди як основ національної ідентичності.
Така політика проводилася по всьому Радянському Союзу, адже це було способом урівняння людей під єдиним визначенням — «совєтскій чєловєк». Проте особливо небезпечними більшовики вважали саме українські звичаї, які піднімали національний дух. Це яскраво видно на прикладі боротьби проти «Щедрика». Ця обрядова пісня не лише була культурним символом УНР часів Симона Петлюри, а й фактично оспівувала «куркулів» (за радянською термінологією), адже у Щедрий вечір прославляли успішного та працьовитого господаря. Попри жорсткі заборони, українці десятиліттями потайки святкували Миколая та Різдво, готували кутю і співали щедрівки.
Яскравим прикладом спротиву став січень 1972 року, коли у Львові Олена Антонів (дружина В’ячеслава Чорновола) організувала патріотичну молодь у вертеп. До нього долучилися Стефанія Шабатура, Михайло Горинь, Василь Стус та інші представники інтелігенції. Колядники збирали кошти на допомогу політв’язням. Реакція КДБ була миттєвою: через провокацію із затриманням бельгійського студента Ярослава Добоша влада сфабрикувала справу проти учасників коляди. Арешти, що розпочалися 12 січня 1972 року, увійшли в історію як «Арештована коляда». Тоді було затримано 89 осіб, більшість із яких отримали тривалі терміни ув’язнення в таборах суворого режиму.
Попри репресії, українці зберегли свої традиції й активно відроджують їх сьогодні. Проте ворог не полишає спроб їх знищити: за даними Центру національного спротиву, на окупованих територіях росіяни знову забороняють усі релігійні традиції — від святого Миколая до колядок. Відповідні вказівки отримали адміністрації навчальних закладів, що є черговим доказом триваючої культурної війни проти української ідентичності.
Чи немає протиріччя в тому, що Єрусалимський патріархат продовжує святкувати Різдво 7 січня, а Україна перейшла на Новоюліанський календар і святкує Різдво 25 грудня?
Опубліковано
22.12.2025
Протиріччя в цій ситуації немає, оскільки це питання є адміністративним та календарним, а не питанням православного віровчення (догми). Календар — не питання догми.
Питання календаря (юліанський чи новоюліанський) ніколи не було і не є питанням православного віровчення (догми). Важлива найперше єдність віри — усі помісні православні церкви (включно з Єрусалимським патріархатом та Православною церквою України) мають однаковий Символ віри, визнають одні й ті ж Вселенські собори та таїнства. Це і є основою їхньої єдності.
А календар — це лише літургійно-адміністративна практика, яка впливає лише на дати святкування. Церкви мають повне право самостійно вирішувати це питання, орієнтуючись на потреби своєї пастви. Православний світ наразі розділений на дві великі календарні групи. «Новокалендарники» дотримуються новоюліанського календаря (збігається з григоріанським у нерухомих святах): Константинопольська, Олександрійська, Антіохійська, Румунська, Болгарська, Кіпрська, Грецька, Албанська церкви та ПЦУ. «Старокалендарники» дотримуються юліанського календаря (Різдво 7 січня): Російська, Сербська, Грузинська, Єрусалимська церкви та монастирі Афону.
Єрусалимський патріархат відіграє ключову роль у підтримці «статусу-кво» — це міжнародні правила, встановлені ще у XIX столітті, і вони чітко визначають, яка церква, в який час і де саме має право проводити богослужіння у головних святинях: Храмі Гробу Господнього та Храмі Різдва у Вифлеємі. Оскільки ці храми перебувають у спільному володінні різних конфесій, будь-яка зміна календаря може зруйнувати цей тонкий баланс між православними, католиками та вірменами, що неминуче призведе до конфліктів за право служіння. Тому для Єрусалима збереження миру на Святих Місцях є набагато важливішим за календарну реформу. І це питання стосується лише святкування саме там.
Отже, консервативна позиція Єрусалимського патріархату зумовлена специфікою його служіння на Святій Землі. Водночас рішення Православної церкви України є реформаторським, оскільки воно відповідає запиту українського суспільства та зміцнює нашу національну ідентичність. Обидва підходи є цілком законними (легітимними) з погляду церковного права і не створюють жодних суперечностей у вірі. Справжня єдність християн полягає у спільних Таїнствах та переконаннях, а не у збігу дат у календарі.
Чому Україна перенесла дати Різдва, Святого Миколая, Водохреща та інші релігійні свята?
Опубліковано
22.12.2025
З 1 вересня 2023 року Православна Церква України (ПЦУ) та Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ) перейшли на новоюліанський календар. Це рішення було підтримане більшістю вірян і є актом відновлення історичної та астрономічної точності та ментального відмежування від Росії. Це стосується не лише Різдва, а всього циклу нерухомих свят, які тепер святкуються на 13 днів раніше.
Перехід на новий календар має фундаментальні причини. Перша — це астрономічна точність. Юліанський календар (старий стиль) є астрономічно неточним і щороку накопичує похибку. Новоюліанський календар (НЮК), який прийняла більшість українських церков, є найточнішим церковним календарем, який на сьогодні використовує більшість помісних Православних Церков світу. Його розробив видатний сербський астроном, професор Белградського університету Мілутін Міланкович у 1923 році. Похибка в одну добу в НЮК накопичується лише за 43 500 років, тоді як у григоріанському — за 3 225 років, а в юліанському — за кожні 128 років. На нього, наприклад, посилається священник ПЦУ Богдан Бойко в інтерв’ю Суспільному.
Друга причина — відмова від «руского міра». Використання застарілого юліанського калегдаря в Україні було наслідком імперського та радянського впливу. Тепер календарна реформа — це крок до культурної деколонізації та синхронізації з цивілізованим світом. Це наш стратегічний вибір, який дає змогу українцям вдома та за кордоном святкувати ключові свята, зокрема Різдво, одночасно з більшістю християн по всьому світу.
Російська пропаганда активно використовує цю тему для розпалювання конфліктів, стверджуючи, ніби українцям нав’язують «католицькі» свята. Це маніпуляція. Новоюліанський календар — це розробка православного вченого для православних церков. Його вже понад століття використовують Вселенський Патріархат (Константинополь), Румунська, Болгарська, Грецька та більшість інших автокефальних Церков. Лише Росія та її сателіти (зокрема Білорусь і Сербія), а також Єрусалимський патріархат залишаються на старому стилі. Україна не «перейшла до католиків», а повернулася до світової православної родини.
Також ворожий агітпроп переконує, що зміна дати Різдва руйнує вікові традиції. Проте сутність українських традицій — колядки, кутя та родинне тепло — не залежить від цифри в календарі. Ці звичаї гармонійно переносяться на 25 грудня. Наша справжня спадщина — це єдність із християнською цивілізацією, а не ізоляція в межах застарілої імперської системи.
Ще одна маніпуляція — церковна реформа спричинить розкол серед вірян. Але насправді вона об’єднує і відбулася на прохання більшості вірян (опитування у Дії 2022 року, опитування соціологічної групи «Рейтинг»). Українські Церкви запровадили цей перехід із повагою до вибору кожної громади та розумінням, що звикання потребує часу. Зрештою люди мають право святкувати, коли їм зручно — чи то 25 грудня, чи 7 січня — і ніхто не піддається осуду за особистий вибір.
Відтак перехід на новий календар є доказом незворотності цивілізаційного вибору України. Це не просто зміна дат, а демонстрація світоглядної різниці між Україною та Росією, крок до самоідентифікації сучасної європейської нації.
Як та коли в Україні святкують Різдво
Опубліковано
25.12.2024
Різдво є одним з найбільших свят для українців. Cвяткування Різдва має безліч традицій у народі, які відтворюються століттями. Донедавна більшість українців святкували Різдво за григоріанським календарем, тобто 7 січня. Але у серпні 2023 року в Україні була проведена реформа, згідно з яким ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар та почали святкувати Різдво 25 грудня. При цьому частина людей досі за звичкою святкують 7 січня, або навіть в обидві дати.
Різдво — одне з найважливіших свят для українців. У першу чергу воно є релігійним святом і відзначає народження Христа. Але насправді святкують Різдво не лише віряни, а практично всі українці. Бо в ширшому сенсі це свято символізує родинне тепло та радість.
Крім того, з Різдвом в Україні пов’язано дуже багато традицій. Вони дещо відрізняються залежно від регіону, але є головне, що об’єднує всю Україну — це Святвечір напередодні Різдва, для якого українці готують 12 пісних страв, зокрема кутю. Також українці колядують на Різдво.
Раніше в Україні Різдво відзначали 7 січня, а Святвечір відповідно був напередодні — 6 січня. Річ у тім, що тоді Україна жила за юліанським календарем, який є менш розповсюдженим. Однак у 2022 році Православна церква України заявила, що не проти переходу на григоріанський (новоюліанський) календар, а вже в серпні 2023 року спільно з Українською греко-католицькою церквою затвердила так звану реформу календаря. Тож дату Різдва, як і інших нерухомих церковних свят, перенесли на два тижні вперед, тобто на 25 грудня, яке ще називають католицьким Різдвом.
Варто зазначити, що церква не зробила це просто так, бо якісь окремі люди так вирішили. Суспільні дискусії про перенесення святкування Різдва відбувалися давно. Однак в останні роки запит на це суттєво зріс. Наприклад, опитування соціологічної групи “Рейтинг” показало, що у 2022 році перенесення Різдва на 25 грудня підтримували 44% українців, тоді як роком раніше цей показник був на рівні 26%. Згодом опитування КМІС показало, що вже у 2023 році 25 грудня святкували 53% українців і 17% — в обидві дати.
Варто зазначити, що в цьому немає жодного примусу і людям не забороняють святкувати 7 січня, як раніше, або в обидві дати — якщо ще не звикли до перенесення. Через воєнний стан в Україні немає вихідного дня на Різдво, тому ті, хто святкують 25-го грудня і ті, хто святкують 7-го січня знаходяться в рівному положенні.
дізнатись більше5 відповідей
дізнатись більше1 відповідь
дізнатись більше3 відповіді
дізнатись більше4 відповіді