Головні маніпуляції Росії щодо Другої світової війни
Хто несе відповідальність за розв’язання Другої світової війни?
Опубліковано
28.04.2025
Безперечно, відповідальність за розв’язання ДСВ несуть гітлерівська Німеччина та Радянський Союз.
Причому відповідальність СРСР є суттєвою:
- Сталін сприяв приходу нацистів до влади в Німеччині (через заборону німецьким комуністам блокуватися з соціалістами і спільно протидіяти нацистам);
- Підписавши пакт Молотова-Ріббентропа та секретний протокол до нього у серпні 1939-го, Німеччина і СРСР розділили сфери впливу в Європі та погодили розчленування Польщі. У вересні-жовтні Вермахт і Червона армія реалізували ці домовленості на практиці. До 22 червня 1941 року два тоталітарних режими залишались неформальними союзниками. СРСР постачав Німеччині продовольство, нафтопродукти та сировину для військової промисловості. За цей час нацисти захопили Данію, Норвегію, Нідерланди, Бельгію, Люксембург, Францію, Югославію та Грецію, а «совєти» – напали на Фінляндію та анексували Литву, Латвію, Естонію і румунську Бессарабію.
Питання відповідальності СРСР тривалий час перебувало в тіні і значною мірою залишається зараз через внесок СРСР в перемогу над Німеччиною.
Частина відповідальності лежить і на демократичних країнах, які проводили політику умиротворення агресора і дозволили Гітлеру анексувати Австрію, вступили у Мюнхенську змову і не надали достатньої допомоги Польщі у 1939 (т.зв. “Дивна війна”, коли Франція і Велика Британія оголосили Німеччині війну, але бойові дії на суходолі практично не велися до 1940 року – нападу Німеччини на Францію). На цьому спекулюють росіяни, просуваючи тезу “всі винні” і “замилюючи” тим самим питання ролі СРСР і розв’язанні війни. Але попри певну нерішучість, потурання агресору та нехтування інтересами менших країн – західні демократії не вчиняли актів агресії і намагалися (помилковою політикою) не допустити великої війни. Тобто, вони не розв’язували Другу світову війну. Відповідальність – на агресорах.
*написано на основі матеріалів з ресурсів Центру Страткому та УІНП
Чи правда, що “Росія врятувала Європу від фашизму”?
Опубліковано
28.04.2025
Ні, неправда. Таке формулювання – груба маніпуляція.
- По-перше, у ДСВ брала участь не Росія (чи РСФРР), а Радянський Союз (СРСР), що складався з союзних республік, і РСФРР була лише однією з них;
- По-друге, перемогу у ДСВ здобув не СРСР (і тим більше не Росія) одноосібно, а антигітлерівська коаліція, ключовими учасниками якої окрім СРСР були також США та Велика Британія (плюс ще десятки країн в Америці, Європі та Азії, включно з Китаєм);
- По-третє, вигнання нацистів з країн Центральної Європи – це не просто “визволення”. Це заміна нацистської окупації (союзного Гітлеру режиму) на радянську окупацію (прорадянські політичні режими, підконтрольні Кремлю).
Протягом 1944-1945 року більшість країн Центральної Європи опинилися під радянською окупацією, згодом владу в них захопили підконтрольні Кремлю комуністичні партії, було встановлено режими за зразком сталінського. Це супроводжувалося репресіями, експропріацією майна та іншими тоталітарними практиками. Червона армія вчиняла воєнні злочини (згвалтування, вбивства і пограбування цивільних) не лише в Німеччині чи в країнах, що були її сателітами, а й у “визволених” Чехословаччині, Польщі тощо.
Після вигнання нацистів СРСР окупував Польщу, Чехословаччину, Угорщину, Болгарію, Румунію та Східну Німеччину. У цих країнах було встановлено маріонеткові авторитарні режими, вони стали членами Організації Варшавського договору – військового блоку, що протистояв НАТО. Кремль потопив у крові спроби Угорщини у 1956 р. та Чехословаччини у 1968 р. повернутися до демократії. У Польщі на початку 1980-х також була загроза такого сценарію, але Варшаві вдалося його уникнути.
Після падіння СРСР держави Східної Європи залишили соцтабір і стали членами Євросоюзу та НАТО.
СРСР у 1944-1945 фактично вимагав у західних союзників “розплатитися” за участь у боротьбі проти Гітлера контроль країн Центральної Європи. Пізніше СРСР використовував участь у ДСВ як підставу для наявності зони впливу в Європі.
Сучасна Росія досі просуває тезу, що вона заслуговує на “особливе положення” та “врахування її інтересів” виключно на основі того, що у 1945 СРСР зіграв важливу роль у перемозі над Гітлером. Проте важливо пам’ятати, що Кремль безпосередньо сприяв приходу нацистів до влади в Німеччині, СРСР вступив у Другу світову як агресор і союзник Німеччини і залишався союзником з серпня 1939 року до 22 червня 1941 року;
Також важливо усвідовлювати: нацизм зазнав засудження (як морального, так і правового), ідеологія була визнана злочинною і людиноненависницькою. Натомість злочини СРСР (депортації, підрив ДніпроГЕС, Катинь та інші масові страти, воєнні злочини на “визволених” територіях тощо) – такого засудження не зазнали. Це дає можливість Кремлю досьогодні спекулювати на темі пам’яті про ДСВ, її геополітичних наслідків та використовувати для виправдання нових злочинів, зокрема агресивної війни проти України.
*написано на основі матеріалів з ресурсів Центру Страткому та УІНП
Яким є внесок України у перемогу над нацизмом у другій світовій війні?
Опубліковано
28.04.2025
Більше 7 млн українців брали участь у військових операціях в складі армій союзників різних країн. Практично всі підприємства України було переорієнтовано на оборонну промисловість. Прямі людські втрати України у ДСВ становлять понад 8 млн. осіб (25% населення), економічні – 285 мільйонів тогочасних рублів. Країна зазнала значних руйнувань через окупацію 100% території країни.
- Участь у військових операціях.
- Більше 7 млн українців брали участь у військових операціях на всіх воєнних театрах бойових дій ДСВ, служили у лавах армій союзників:
o Червона армія – бл. 7 млн. Протягом всього періоду війни українці забезпечили 23% від складу Червоної армії;
o Польща – 120 тисяч (у 1939 році)
o США – до 80 тисяч (у 1945)
o Канада – до 45 тисяч (у 1945)
o Франція – до п’яти тисяч (у 1940 році).
o Також близько 100 тис. осіб пройшли через Українську повстанську армію, яка вела партизанську війну як проти Німеччини, так і проти СРСР.
До кінця літа 1941 року з території України до лав Червоної армії мобілізували 3,2 млн вояків. Українці становили 50% у складі військ Південно-Західного фронту. У 1943-45 роках рекрутували ще 4,5 млн осіб. Із другого півріччя 1943 року українці становили 60-80% від солдатів у частинах Українських фронтів.
- Українці входили до вищого командного складу Червоної: Григорій Кулик, Семен Тимошенко, Іван Черняхівський, Андрій Гречко, Андрій Єрьоменко, Кирило Москаленко, Пилип Жмаченко, Родіон Малиновський.
- 2,5 мільйона українців було нагороджено орденами і медалями. Дві тисячі українців-червоноармійців отримали звання «Героя радянського Союзу». Тричі героєм став льотчик-ас Іван Кожедуб, ще 32 українця – двічі герої.
- Із Україною пов’язане і завершення війни. 2 вересня 1945 року генерал Кузьма Дерев’янко, уродженець Уманщини, від імені СРСР приймав беззастережну капітуляцію Японії.
- Робота на оборонних підприємствах, підтримка економіки
- Українці, включно з дітьми, працювали на оборонних підприємствах, у промисловості та сільському господарстві, забезпечуючи армію зброєю та продовольством та підтримуючи функціонування економіки в тилу.
- З України в тилові регіони СРСР перемістили близько 3,5 млн громадян УРСР, 550 промислових підприємств, 70 вишів, 40 театрів, десятки музеїв зі співробітниками.
- Прямі людські втрати України у Другій світовій становлять понад 8 мільйонів осіб, що склало 25% населення країни.
- Значні руйнування території країни.
100% території України було окуповано, лінія фронту двічі (глобально двічі, у деяких регіонах більше) рухалась через всю країну під час наступу Вермахту у 1941 і наступу Червоної армії у 1943-1944.
*написано на основі матеріалів з ресурсів Центру Страткому та УІНП
Чи справді Росія найбільше постраждала від Другої світової?
Опубліковано
28.04.2025
Ні, це не правда. Росія приписує собі найбільші втрати у ДСВ для того, щоб апелювати до почуття провини німців та почуття боргу інших країн.
- По-перше, у ДСВ брала участь не Росія (чи РСФРР), а Радянський Союз (СРСР), що складався з союзних республік, і РСФРР була лише однією з них;
- По-друге, попри те, що на Росію припадає більше 50% загальних людських втрат Радянського Союзу, найбільших демографічних втрат (відносно до загальної кількості населення) та руйнувань в СРСР зазнали Україна та Білорусь. Саме ці республіки були повністю окуповані, мали найінтенсивніші бойові дії на території. Найбільше жертв Голокосту в СРСР – також на території України та Білорусі.
- По-третє, людські втрати всього СРСР співставні з втратами Китаю.
!!!ВАЖЛИВО: цифри втрат СРСР були і залишаються об’єктом маніпуляцій. Викладені нижче цифри – середні, саме такі цифри найбільш часто фігурують в наукових оцінках.
Загальні втрати СРСР – 26-27 млн осіб. З них на РСФРР припадає бл.14 млн. Прямі людські втрати України у Другій світовій перевищують 8 млн. осіб (понад 5 млн цивільних і понад 3 млн мобілізованих до Червоної армії. Таким чином, на Росію припадає понад 50% загальних людських втрат Радянського Союзу, на Україну – 25-30%. Проте Україна зазнала сильнішої демографічної шкоди, ніж Росія: Росія втратила бл. 13% населення, в той час як Україна – 25%. Кількість населення України зменшилось з 42 млн у 1940 до 32 млн у 1945 – через загибель, смерті від хвороб і голоду, евакуації / міграції в тил / вивезення до Німеччини.
УРСР також зазнала значно більших руйнувань – 100% території УРСР (так само як і Білорусі та країн Балтії) було окуповано, лінія фронту двічі (глобально двічі, у деяких регіонах більше) рухалась через всю країну під час наступу Вермахту у 1941 і наступу Червоної армії у 1943-1944. Натомість у РСФРР було окуповано 13 областей та країв, або 3% від загальної площі республіки.
Якщо ж говорити глобально, то людські втрати СРСР співставні з втратами Китаю. Офіційна оцінка КНР – 35 млн загиблих (методика підрахунку невідома, консервативні оцінки західних істориків давали 17-18 млн, з них понад 4 млн військових, решта цивільні).
В Європі найбільших втрат зазнали Німеччина (бл. 6,5 млн) і Польща (6 млн, понад 3 млн з них – винищені нацистами євреї). Втрати Японії – 3,8 млн.
Росія приписує собі найбільші втрати у ДСВ для того, щоб апелювати до почуття провини німців та почуття боргу інших країн. Їй вдається це робити через те, що тривалий час в публіцистиці, політичній риториці і навіть історіографії Росія та СРСР були синонімами (СРСР часто називали Росією, а коли постала незалежна держава Російська Федерація – все, що стосувалося СРСР, екстраполювали на неї), а внесок інших народів та союзних республік залишався непомітним. Навіть сьогодні ця інерція, на жаль, часто зберігається.
*написано на основі матеріалів з ресурсів Центру Страткому та УІНП
Чому Україна та Європа святкують День перемоги 8 травня, а Росія – 9 травня?
Опубліковано
28.04.2025
Причини дві:
- По-перше, акт капітуляції в Карлсхорсті (передмістя Берліну) було підписано 8 травня о 22:43 за центральноєвропейським часом (UTC+1), а за московським часом це було 9 травня о 00:43;
- По-друге, відзначення Дня Перемоги 9 травня було та залишається символічним для Москви та покликано підкреслювати, що саме Москва є “центром світу” і московський час є “точкою відліку”.
Європа відзначає День перемоги над нацизмом 8 травня, тому що війна в Європі офіційно завершилася саме 8 травня 1945. Припинення вогню було оголошено з 23:01 8 травня за центральноєвропейським часом (UTC+1), а акт капітуляції підписано в Карлсхорсті (передмістя Берліну) о 22:43. За московським часом це було 00:43 9 травня. Проте це був вже другий документ, що підтверджував капітуляцію.
Перший акт про капітуляцію Німеччини було підписано ще 7 травня в Реймсі (Франція), на території, контрольованій західними союзниками.
Але Сталін вимагав від союзників (Черчиля і Трумена), щоб капітуляцію підписали в Німеччині, оскільки Берлін був столицею Третього Рейху і його взяття Червоною Армією мало символічне значення. Участь у ключових подіях, таких як прийняття капітуляції в Берліні, підвищувала міжнародний авторитет Радянського Союзу. Акт капітуляції 8 травня повторював акт 7 травня.
Згодом, Радянський Союз перетворив День Перемоги на інструмент пропаганди. У 1965 році, через 20 років після закінчення ДСВ, 9 травня стає вихідним днем та великим святом в СРСР – символом могутності Радянського Союзу та його військової сили. Активне святкування сприяло патріотичному вихованню та зміцненню віри в комуністичні ідеали. Відзначення Дня Перемоги 9 травня мало підкреслювати, що саме Москва є “центром світу” і московський час є “точкою відліку”.
В сучасній Росії цей день, на жаль, перетворився на так зване “побєдобєсіє”. Святкування Дня Перемоги набуло ознак квазірелігійного культу з елементами карнавалу та некромантії та стало частиною агресивної пропаганди війни.
Україна тяжіє до європейських практик вшанування пам’яті про війну та її жертв і тому відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом 8 травня.
А 9 травня Україна відзначає День Європи – день підписання Декларації Шумана, яка поклала початок створенню Європейського союзу вугілля і сталі, що з часом трансформувався у Європейський Союз.
*написано на основі матеріалів з ресурсів Центру Страткому та УІНП
Додаткові матеріали:
- https://spravdi.gov.ua/top-5-mifiv-pro-drugu-svitovu-vijnu/
- https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/informaciyni-materialy-do-dnya-pamyati-ta-peremogy-nad-nacyzmom-u-drugiy-svitoviy-viyny-8-travnya
Коли почалась Друга світова війна для України та українців?
Опубліковано
05.05.2025
Друга світова війна для українців почалась 1 вересня 1939 року, коли німецька авіація бомбила Львів, що на той момент входив до складу Польщі.
Для України війна почалася 1 вересня 1939 року з нападу нацистської Німеччини на Польщу – частина Українських земель перебувала тоді у складі Польщі.
Це питання є важливим та часто неочікуваним для жителів пост-радянських країн, оскільки Радянський Союз нав’язав міф щодо того, що для всього населення СРСР Друга світова війна почалася у день нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз 22 червня 1941 року. Але це не так.
1 вересня 1939 року німецька військова авіація бомбардувала Львів, згодом ударів зазнали Тернопіль, Станіславів (Івано-Франківськ), Луцьк, Дрогобич, Сарни, Яворів та інші міста. У лавах польської армії загарбників зустріли понад 100 тисяч українців. Від 17 вересня учасником Другої світової на боці Німеччини став Радянський Союз. У лавах польської армії загарбників зустріли понад 100 тисяч українців. Під час вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня українці воювали в складі як польського, так і радянського війська.
Згодом українці були змушені брати участь у загарбницькій війні СРСР проти Фінляндії у 1939-1940 рр у лавах Червоної армії.
Внаслідок переділу Центральної і Східної Європи між нацистами і комуністами до складу Радянського Союзу в 1939 році були включені території Західної України та Західної Білорусії, а в 1940-у – країни Балтії, Бессарабія та Північна Буковина.
*написано на основі матеріалів з ресурсів Центру Страткому та УІНП
Завдяки якій країні відбулась перемога над нацизмом у Другій світовій війні?
Опубліковано
05.05.2025
Перемога над нацизмом – спільний здобуток усіх країн і народів, що брали участь у Другій світовій війні.
- Друга світова охопила значну частину планети. Участь у ній взяла 61 держава. Воєнні дії велися на території близько 40 країн – у Європі, північній Африці, Азії, Тихоокеанському регіоні. За різними оцінками, в тій війні загинуло від 50 до 85 мільйонів людей.
- Найбільший внесок у перемогу над нацизмом у ДСВ зробили Радянський Союз (не плутати з Росією), США та Велика Британія.
o Радянські війська звільнили значну частину Східної Європи та взяли Берлін. Проте важливо пам’ятати, що Кремль безпосередньо сприяв приходу нацистів до влади в Німеччині, СРСР вступив у Другу світову як агресор і союзник Німеччини і залишався союзником з серпня 1939 року до 22 червня 1941 року;
o США з початку 1942 року почали поставки військової техніки, автомобілів, зброї та нафтопродуктів до СРСР у рамках ленд-лізу. На перших порах ця допомога була критично важливою для виживання Радянського Союзу.
o Велика Британія вступила у війну з самого початку, британські війська вели бойові дії на морі та в повітрі, а британська промисловість відіграла важливу роль у забезпеченні армії та флоту.
- Значний внесок також зробили Китай, Франція (Французький опір, пізніше війська Вільної Франції), Польща, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Індія та інші країни Британської співдружності.
· Також важливою була партизанська війна, що вели народи Югославії та Греції.
*написано на основі матеріалів з ресурсів Центру Страткому та УІНП
Що відзначає Україна 8 травня?
Опубліковано
05.05.2025
8 травня Україна разом з іншими країнами Європи відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (ДСВ).
День пам’яті та перемоги – це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.
Коли та чому Україна стала відзначати День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 8 травня (замість 9 травня)?
Опубліковано
05.05.2025
Офіційно Україна почала відзначати 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні з 2023 року. Перехід до цієї традиції є важливим і з точки зору символізму єдності з Європейськими традиціями, і з точки зору фокусу традицій 8 травня на вшануванні пам’яті постраждалих у війні людей замість культу військової сили та перемоги.
у 2023 році Верховна Рада України Законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановила 8 травня як День пам’яті та перемоги – єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує памʼять загиблих у Другій світовій війні разом з іншими країнами Європи.
Поступовий офіційний перехід до європейської традиції памʼятання розпочався після Революції Гідності. Ця традиція полягає не тільки в зміні дати, а й у зміні фокусу – з культу зброї та перемоги на внесок різних спільнот у подолання нацизму, на окрему людину, її страждання і втрати у війні.
День пам’яті та перемоги – це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.
*написано на основі матеріалів з ресурсів Центру Страткому та УІНП
дізнатись більше5 відповідей
дізнатись більше1 відповідь
дізнатись більше3 відповіді
дізнатись більше4 відповіді
