Головні маніпуляції Росії щодо Другої світової війни

Чи правда, що “Росія врятувала Європу від фашизму”?

Опубліковано

28.04.2025

Ні, неправда. Таке формулювання – груба маніпуляція. 

• По-перше, у ДСВ брала участь не Росія (чи РСФРР), а Радянський Союз (СРСР), що складався з союзних республік, і РСФРР була лише однією з них;
• По-друге, перемогу у ДСВ здобув не СРСР (і тим більше не Росія) одноосібно, а  антигітлерівська коаліція, ключовими учасниками якої окрім СРСР були також США та Велика Британія (плюс ще десятки країн в Америці, Європі та Азії, включно з Китаєм);
• По-третє, вигнання нацистів з країн Центральної Європи – це не просто “визволення”. Це заміна нацистської окупації (союзного Гітлеру режиму) на радянську окупацію (прорадянські політичні режими, підконтрольні Кремлю). 

Протягом 1944-1945 року більшість країн Центральної Європи опинилися під радянською окупацією, згодом владу в них захопили підконтрольні Кремлю комуністичні партії, було встановлено режими за зразком сталінського. Це супроводжувалося репресіями, експропріацією майна та іншими тоталітарними практиками. Червона армія вчиняла воєнні злочини (згвалтування, вбивства і пограбування цивільних) не лише в Німеччині чи в країнах, що були її сателітами, а й у “визволених” Чехословаччині, Польщі тощо. 

Після вигнання нацистів СРСР окупував Польщу, Чехословаччину, Угорщину, Болгарію, Румунію та Східну Німеччину. У цих країнах було встановлено маріонеткові авторитарні режими, вони стали членами Організації Варшавського договору – військового блоку, що протистояв НАТО. Кремль потопив у крові спроби Угорщини у 1956 р. та Чехословаччини у 1968 р. повернутися до демократії. У Польщі на початку 1980-х також була загроза такого сценарію, але Варшаві вдалося його уникнути.

Після падіння СРСР держави Східної Європи залишили соцтабір і  стали членами Євросоюзу та НАТО.

СРСР у 1944-1945 фактично вимагав у західних союзників “розплатитися” за участь у боротьбі проти Гітлера контроль країн Центральної Європи. Пізніше СРСР використовував участь у ДСВ як підставу для наявності зони впливу в Європі.

Сучасна Росія досі просуває тезу, що вона заслуговує на “особливе положення” та “врахування її інтересів” виключно на основі того, що у 1945 СРСР зіграв важливу роль у перемозі над Гітлером. Проте важливо пам’ятати, що Кремль безпосередньо сприяв приходу нацистів до влади в Німеччині, СРСР вступив у Другу світову як агресор і союзник Німеччини і залишався союзником з серпня 1939 року до 22 червня 1941 року; 

Також важливо усвідовлювати: нацизм зазнав засудження (як морального, так і правового), ідеологія була визнана злочинною і людиноненависницькою. Натомість злочини СРСР (депортації, підрив ДніпроГЕС, Катинь та інші масові страти, воєнні злочини на “визволених” територіях тощо)  – такого засудження не зазнали. Це дає можливість Кремлю досьогодні спекулювати на темі пам’яті про ДСВ, її геополітичних наслідків та використовувати для виправдання нових злочинів, зокрема агресивної війни проти України.  

*написано на основі матеріалів з ресурсів Центру Страткому та УІНП

Яким є внесок України у перемогу над нацизмом у другій світовій війні?

Опубліковано

28.04.2025

Більше 7 млн українців брали участь у військових операціях в складі армій союзників різних країн. Практично всі підприємства України було переорієнтовано на оборонну промисловість. Прямі людські втрати України у ДСВ становлять понад 8 млн. осіб (25% населення), економічні –  285 мільйонів тогочасних рублів. Країна зазнала значних руйнувань через окупацію 100% території країни.

1. Участь у військових операціях.

• Більше 7 млн українців брали участь у військових операціях на всіх воєнних театрах бойових дій ДСВ, служили у лавах армій союзників:

o Червона армія –  бл. 7 млн. Протягом всього періоду війни українці забезпечили 23% від складу Червоної армії;

o Польща – 120 тисяч (у 1939 році) 

o США – до 80 тисяч (у 1945)

o Канада  – до 45 тисяч (у 1945)

o Франція – до п’яти тисяч (у 1940 році).

o Також близько 100 тис. осіб пройшли через Українську повстанську армію, яка вела партизанську війну як проти Німеччини, так і проти СРСР.

До кінця літа 1941 року з території України до лав Червоної армії мобілізували 3,2 млн вояків. Українці становили 50% у складі військ Південно-Західного фронту. У 1943-45 роках рекрутували ще 4,5 млн осіб. Із другого півріччя 1943 року українці становили 60-80% від солдатів у частинах Українських фронтів.

• Українці входили до вищого командного складу Червоної: Григорій Кулик, Семен Тимошенко, Іван Черняхівський, Андрій Гречко, Андрій Єрьоменко, Кирило Москаленко, Пилип Жмаченко, Родіон Малиновський. 
• 2,5 мільйона українців було нагороджено орденами і медалями. Дві тисячі українців-червоноармійців отримали звання «Героя радянського Союзу». Тричі героєм став льотчик-ас Іван Кожедуб, ще 32 українця – двічі герої.
• Із Україною пов’язане і завершення війни. 2 вересня 1945 року генерал Кузьма Дерев’янко, уродженець Уманщини, від імені СРСР приймав беззастережну капітуляцію Японії.

2. Робота на оборонних підприємствах, підтримка економіки

• Українці, включно з дітьми, працювали на оборонних підприємствах, у промисловості та сільському господарстві, забезпечуючи армію зброєю та продовольством та підтримуючи функціонування економіки в тилу.
• З України в тилові регіони СРСР перемістили близько 3,5 млн громадян УРСР, 550 промислових підприємств, 70 вишів, 40 театрів, десятки музеїв зі співробітниками.

3. Прямі людські втрати України у Другій світовій становлять понад 8 мільйонів осіб, що склало 25% населення країни.
4. Значні руйнування території країни.

100% території України було окуповано, лінія фронту двічі (глобально двічі, у деяких регіонах більше) рухалась через всю країну під час наступу Вермахту у 1941 і наступу Червоної армії у 1943-1944.

*написано на основі матеріалів з ресурсів Центру Страткому та УІНП

Чи справді Росія найбільше постраждала від Другої світової?

Опубліковано

28.04.2025

Ні, це не правда. Росія приписує собі найбільші втрати у ДСВ для того, щоб апелювати до почуття провини німців та почуття боргу інших країн.

• По-перше, у ДСВ брала участь не Росія (чи РСФРР), а Радянський Союз (СРСР), що складався з союзних республік, і РСФРР була лише однією з них;
• По-друге, попри те, що на Росію припадає більше 50% загальних людських втрат Радянського Союзу, найбільших демографічних втрат (відносно до загальної кількості населення) та руйнувань в СРСР зазнали Україна та Білорусь. Саме ці республіки були повністю окуповані, мали найінтенсивніші бойові дії на території. Найбільше жертв Голокосту в СРСР – також на території України та Білорусі.
• По-третє, людські втрати всього СРСР співставні з втратами Китаю.

!!!ВАЖЛИВО: цифри втрат СРСР були і залишаються об’єктом маніпуляцій. Викладені нижче цифри – середні, саме такі цифри найбільш часто фігурують в наукових оцінках. 

 Загальні втрати СРСР – 26-27 млн осіб. З них на РСФРР припадає бл.14 млн. Прямі людські втрати України у Другій світовій перевищують 8 млн. осіб  (понад 5 млн цивільних і понад 3 млн мобілізованих до Червоної армії. Таким чином, на Росію припадає понад 50% загальних людських втрат Радянського Союзу, на Україну – 25-30%. Проте Україна зазнала сильнішої демографічної шкоди, ніж Росія: Росія втратила бл. 13% населення, в той час як Україна – 25%. Кількість населення України зменшилось з 42 млн у 1940 до 32 млн у 1945 – через загибель, смерті від хвороб і голоду, евакуації / міграції в тил / вивезення до Німеччини.

УРСР також зазнала значно більших руйнувань – 100% території УРСР (так само як і Білорусі та країн Балтії) було окуповано, лінія фронту двічі (глобально двічі, у деяких регіонах більше) рухалась через всю країну під час наступу Вермахту у 1941 і наступу Червоної армії у 1943-1944. Натомість у РСФРР було окуповано 13 областей та країв, або 3% від загальної площі республіки.

Якщо ж говорити глобально, то людські втрати СРСР співставні з втратами Китаю. Офіційна оцінка КНР – 35 млн загиблих (методика підрахунку невідома, консервативні оцінки західних істориків давали 17-18 млн, з них понад 4 млн військових, решта цивільні).

В Європі найбільших втрат зазнали Німеччина (бл. 6,5 млн) і Польща (6 млн, понад 3 млн з них – винищені нацистами євреї). Втрати Японії – 3,8 млн.

Росія приписує собі найбільші втрати у ДСВ для того, щоб апелювати до почуття провини німців та почуття боргу інших країн. Їй вдається це робити через те, що тривалий час в публіцистиці, політичній риториці і навіть історіографії Росія та СРСР були синонімами (СРСР часто називали Росією, а коли постала незалежна держава Російська Федерація – все, що стосувалося СРСР, екстраполювали на неї), а внесок інших народів та союзних республік залишався непомітним. Навіть сьогодні ця інерція, на жаль, часто зберігається.

*написано на основі матеріалів з ресурсів Центру Страткому та УІНП

Чому Україна та Європа святкують День перемоги 8 травня, а Росія – 9 травня?

Опубліковано

28.04.2025

Причини дві:

• По-перше, акт капітуляції в Карлсхорсті (передмістя Берліну) було підписано 8 травня о 22:43 за центральноєвропейським часом (UTC+1), а за московським часом це було 9 травня о 00:43;
• По-друге, відзначення Дня Перемоги 9 травня було та залишається символічним для Москви та покликано підкреслювати, що саме Москва є “центром світу” і московський час є “точкою відліку”.

Європа відзначає День перемоги над нацизмом 8 травня, тому що війна в Європі офіційно завершилася саме 8 травня 1945. Припинення вогню було оголошено з 23:01 8 травня за центральноєвропейським часом (UTC+1), а акт капітуляції підписано в Карлсхорсті (передмістя Берліну) о 22:43. За московським часом це було 00:43 9 травня. Проте це був вже другий документ, що підтверджував капітуляцію.

Перший акт про капітуляцію Німеччини було підписано ще 7 травня в Реймсі (Франція), на території, контрольованій західними союзниками.

Але Сталін вимагав від союзників (Черчиля і Трумена), щоб капітуляцію підписали в Німеччині, оскільки Берлін був столицею Третього Рейху і його взяття Червоною Армією мало символічне значення. Участь у ключових подіях, таких як прийняття капітуляції в Берліні, підвищувала міжнародний авторитет Радянського Союзу. Акт капітуляції 8 травня повторював акт 7 травня.

Згодом, Радянський Союз перетворив День Перемоги на інструмент пропаганди. У 1965 році, через 20 років після закінчення ДСВ, 9 травня стає вихідним днем та великим святом в СРСР – символом могутності Радянського Союзу та його військової сили. Активне святкування сприяло патріотичному вихованню та зміцненню віри в комуністичні ідеали. Відзначення Дня Перемоги 9 травня мало підкреслювати, що саме Москва є “центром світу” і московський час є “точкою відліку”.

В сучасній Росії цей день, на жаль, перетворився на так зване “побєдобєсіє”. Святкування Дня Перемоги набуло ознак квазірелігійного культу з елементами карнавалу та некромантії та стало частиною агресивної пропаганди війни.

Україна тяжіє до європейських практик вшанування пам’яті про війну та її жертв і тому відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом 8 травня.

А 9 травня Україна відзначає День Європи – день підписання Декларації Шумана, яка поклала початок створенню Європейського союзу вугілля і сталі, що з часом трансформувався у Європейський Союз.    

 *написано на основі матеріалів з ресурсів Центру Страткому та УІНП

Додаткові матеріали:

• https://spravdi.gov.ua/top-5-mifiv-pro-drugu-svitovu-vijnu/
• https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/informaciyni-materialy-do-dnya-pamyati-ta-peremogy-nad-nacyzmom-u-drugiy-svitoviy-viyny-8-travnya

Коли почалась Друга світова війна для України та українців?

Опубліковано

05.05.2025

Друга світова війна для українців почалась 1 вересня 1939 року, коли німецька авіація бомбила Львів, що на той момент входив до складу Польщі.

Для України війна почалася 1 вересня 1939 року з нападу нацистської Німеччини на Польщу – частина Українських земель перебувала тоді у складі Польщі.

Це питання є важливим та часто неочікуваним для жителів пост-радянських країн, оскільки Радянський Союз нав’язав міф щодо того, що для всього населення СРСР Друга світова війна почалася у день нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз 22 червня 1941 року. Але це не так.

1 вересня 1939 року німецька військова авіація бомбардувала Львів, згодом ударів зазнали Тернопіль, Станіславів (Івано-Франківськ), Луцьк, Дрогобич, Сарни, Яворів та інші міста. У лавах польської армії загарбників зустріли понад 100 тисяч українців. Від 17 вересня учасником Другої світової на боці Німеччини став Радянський Союз. У лавах польської армії загарбників зустріли понад 100 тисяч українців. Під час вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня українці воювали в складі як польського, так  і радянського війська.

Згодом українці були змушені брати участь у загарбницькій війні СРСР проти Фінляндії у 1939-1940 рр у лавах Червоної армії.

Внаслідок переділу Центральної і Східної Європи між нацистами і комуністами до складу Радянського Союзу в 1939 році були включені території Західної України та Західної Білорусії, а в 1940-у –  країни Балтії, Бессарабія та Північна Буковина.

*написано на основі матеріалів з ресурсів Центру Страткому та УІНП

Завдяки якій країні відбулась перемога над нацизмом у Другій світовій війні?

Опубліковано

05.05.2025

Перемога над нацизмом – спільний здобуток усіх країн і народів, що брали участь у Другій світовій війні.

• Друга світова охопила значну частину планети. Участь у ній взяла 61 держава. Воєнні дії велися на території близько 40 країн –  у Європі, північній Африці, Азії, Тихоокеанському регіоні. За різними оцінками, в тій війні загинуло від 50 до 85 мільйонів людей.
• Найбільший внесок у перемогу над нацизмом у ДСВ зробили Радянський Союз (не плутати з Росією), США та Велика Британія.

o   Радянські війська звільнили значну частину Східної Європи та взяли Берлін. Проте важливо пам’ятати, що Кремль безпосередньо сприяв приходу нацистів до влади в Німеччині, СРСР вступив у Другу світову як агресор і союзник Німеччини і залишався союзником з серпня 1939 року до 22 червня 1941 року; 

o   США з початку 1942 року почали поставки військової техніки, автомобілів, зброї та нафтопродуктів до СРСР у рамках ленд-лізу. На перших порах ця допомога була критично важливою для виживання Радянського Союзу.

o   Велика Британія вступила у війну з самого початку, британські війська вели бойові дії на морі та в повітрі, а британська промисловість відіграла важливу роль у забезпеченні армії та флоту.

•   Значний внесок також зробили Китай, Франція (Французький опір, пізніше війська Вільної Франції), Польща, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Індія та інші країни Британської співдружності.

·   Також важливою була партизанська війна, що вели народи Югославії та Греції.

*написано на основі матеріалів з ресурсів Центру Страткому та УІНП

Що відзначає Україна 8 травня?

Опубліковано

05.05.2025

8 травня Україна разом з іншими країнами Європи відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (ДСВ).

День пам’яті та перемоги – це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.

Коли та чому Україна стала відзначати День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 8 травня (замість 9 травня)?

Опубліковано

05.05.2025

Офіційно Україна почала відзначати 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні з 2023 року. Перехід до цієї традиції є важливим і з точки зору символізму єдності з Європейськими традиціями, і з точки зору фокусу традицій 8 травня на вшануванні пам’яті постраждалих у війні людей замість культу військової сили та перемоги.  

у 2023 році Верховна Рада України Законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановила 8 травня як День пам’яті та перемоги – єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує памʼять загиблих у Другій світовій війні разом з іншими країнами Європи. 

Поступовий офіційний перехід до європейської традиції памʼятання розпочався після Революції Гідності. Ця традиція полягає не тільки в зміні дати, а й у зміні фокусу – з культу зброї та перемоги на внесок різних спільнот у подолання нацизму, на окрему людину, її страждання і втрати у війні.

День пам’яті та перемоги – це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.

*написано на основі матеріалів з ресурсів Центру Страткому та УІНП