Досягнення України на шляху євроінтеграції
Що за 34 роки Незалежності зробила Україна на шляху до ЄС?
Опубліковано
20.08.2025
За роки Незалежності українці не раз доводили, що є справжніми європейцями, виходили на протести за європейські цінності і вже 11 років поспіль віддають життя за свій європейський вибір. ЄС офіційно визнав незалежність України одразу — грудні 1991 року. А вже в 1994 році Україна першою з-поміж пострадянських країн уклала Угоду про партнерство та співробітництво (УПС) з Євросоюзом, яка стала першою правовою базою для відносин з ЄС. Далі була Угода про асоціацію з ЄС, а в 2022 році Україна подала заявку на членство в ЄС та отримала статус кандидата. І попри війну Україна продовжує реформи, прагнучи до вступу в ЄС.
Укладена в 1994 році Угода про партнерство та співробітництво (УПС) мала на меті сприяти розвитку економічного, соціального, фінансового, цивільного, науково-технічного та культурного співробітництва між Україною та ЄС, а також підтримці зусиль України по зміцненню демократії і розвитку її економіки. Чинності угода набула лише 1 березня 1998 року.
Фактично тоді ж, наприкінці 90-х Україна офіційно заявила про свій намір інтегруватися до ЄС. В червні 1998 року Указом президента України було затверджено Стратегію інтеграції України до Європейського Союзу, яка визначала основні напрями співробітництва України з ЄС, а у вересні 2000 року була схвалена Програма інтеграції України до Європейського Союзу.
В 2004-му Україна стала учасницею Європейської політики сусідства, яка передбачала тіснішу співпрацю у різних сферах, включаючи політику, економіку та безпеку.
Початок переговорів щодо Угоди про асоціацію з Євросоюзом — нового, більш амбітного документа, що мав замінити УПС, — датований 2007 роком. Процес переговорів тривав кілька років. У 2013 році переговори завершились і сторони дійшли до підписання Угоди, але тодішній президент України Віктор Янукович вирішив буквально розвергути країну в бік Росії та відмовився від підписання документа. Ці події стали приводом до Революції Гідності, коли беззбройні українці попри жорстокі силові розгони та навіть розстріли з боку озброєних спецпризначенців відстояли свій європейський вибір. Це дало Кремлю розуміння: ніяк інакше, аніж як силовим методом, повернути Україну під свій вплив не вдасться. Через це Росія розпочала збройну агресію проти України, анексувавши у 2014 році Крим і розв’язавши війну на Донбасі.
Та попри все Україна не відступила від курсу на Європу й одразу після Революції Гідності було підписано Угоду про асоціацію. Вона передбачає всебічне наближення українського законодавства, економічної та регуляторної політики до норм, принципів і стандартів ЄС. Угода набула чинності 1 вересня 2017 року і відкрила нову сторінку в стосунках України та Євросоюзу — ми перейшли від простого співробітництва до процедур, які дозволяють повністю інтегруватися до ЄС. Цей документ став фундаментом для якісних перетворень всіх сфер нашого життя. Детально про зміни в різних сферах життя українців на шляху євроінтеграції можна прочитати тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут і тут.
Того ж 2017-го року наша Україна отримала безвізовий режим з ЄС, що стало важливим символом зближення та визнанням європейського вибору українців. З 2019 року курс на членство в ЄС та НАТО закріплено в Конституції України.
Повномасштабна війна прискорила процес євроінтеграції України. Захищаючи свої кордони та європейські цінності, Україна показала, що є невіддільною частиною Європи. Вже через кілька днів після початку російського вторгнення, а саме 28 лютого 2022 року, Україна подала заявку на членство в ЄС, а вже 23 червня отримала статус кандидата на вступ. У грудні 2023 року Європейська Рада ухвалила рішення про початок переговорів про вступ з Україною, що стало фінальним етапом перед повноправним членством.
Окрему увагу варто звернути на боротьбу з корупцією, яку Україна активно веде уже понад 10 років, розбудувавши за цей час розгалужену систему антикорупційних інституцій — НАБУ, САП та ВАКС, які вже не раз доводили свою незалежність. Нантикорупційних інстиуцій українці дуже цінують та відстоюють навіть попри обмеження, які на них накладає правовий режим воєнного стану. І це ще раз доводить, що Україна без сумніву є демократичною країною.
Україна поділяє спільні цінності з ЄС, що є основою для її європейської інтеграції та прагнення членства в ЄС, а саме: повага до людської гідності; свобода; демократія; рівність; верховенство права; повага до прав людини, включно з правами меншин. Процес євроінтеграції вимагає від України значних реформ — ЄС висунув сім вимог, зокрема про судову реформу, боротьбу з корупцією, впровадження антиолігархічного законодавства, захист прав національних меншин тощо. Це — складний, але необхідний шлях, яким Україна йде попри війну. Виконання цих вимог демонструє не лише прагнення до членства, але й бажання побудувати сильну, правову та демократичну державу.
Матеріал розроблено у співпраці з Офісом Віце-премʼєр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Інфографіка розроблена командою проєкту Strichka
Якими є досягнення України на шляху євроінтеграції в боротьбі з корупцією?
Опубліковано
20.08.2025
Процес боротьби з корупцією в Україні є тривалим через спадок радянської системи. Проте ця боротьба в Україні є процесом стратегічним і такий підхід вже втілився в створення комплексної антикорупційної інфраструктури. Крім того, Україна є одним зі світових лідерів у розробці цифрових антикорупційних рішень – це забезпечує прозорість та підзвітність посадовців. Боротьба з корупцією постійно знаходиться у фокусі суспільства – незалежність та ефективність антикорупційних інституцій є ключовою вимогою громадян України. Завдяки всім цим крокам та процесам Україна має суттєвий прогрес у протидії корупції і це підтверджують численні міжнародні індекси та організації.
Після здобуття незалежності у 1991 році Україна успадкувала систему координат, в якій корупція була глибоко вкорінена в державні процеси. Шлях боротьби із цим явищем був тривалим (і триває нині) й сприяв створенню комплексної антикорупційної інфраструктури, що є фундаментом верховенства права та євроінтеграційних прагнень України.
Так, з 2015 року поступово запрацювали нові антикорупційні органи, що забезпечують повний цикл протидії корупції. Вони дозволяють попереджати, виявляти, розслідувати та розкривати корупційні правопорушення, здійснювати правосуддя та управляти арештованим майном:
- Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) розслідує корупцію серед топпосадовців;
- Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) здійснює нагляд за додержанням законів під час розслідування НАБУ і представляє обвинувачення в суді;
- Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалює вироки у справах топкорупції;
- Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) відповідає за запобігання корупції та впровадження політики доброчесності;
- Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) повертає вкрадені активи державі.
Важливо підкреслити, що Україна протидіє корупції стратегічно. Так, НАЗК розробило Антикорупційну стратегію на 2021-2025 роки та Державну антикорупційну програму на 2023–2025 роки (ДАП). Ці документи, ухвалені ВР та Урядом, є дорожньою картою для всіх органів влади щодо протидії корупції. ДАП включає 1146 заходів у 15 сферах з високим рівнем корупційних ризиків. Станом на 31.03.2025, державні органи виконали повністю або частково 486 заходів ДАП (42,4%). Відстежувати прогрес виконання Антикорупційної стратегії та ДАП може кожен за лінком.
Крім того, Україна є одним зі світових лідерів у розробці цифрових антикорупційних рішень. Зокрема, запровадження системи електронного декларування стало суттєвим кроком у забезпеченні прозорості та підзвітності посадовців. З 2016 року публічні службовці подають декларації в електронній формі, що оприлюднюються в Єдиному державному реєстрі декларацій НАЗК. Цей реєстр став найбільшою у світі базою даних про статки посадових осіб, дозволяючи громадськості та правоохоронним органам контролювати доходи та майно посадовців.
Впровадження цифрових систем сприяє прозорості та підзвітності державних процесів. Зокрема, Єдиний портал державних послуг “Дія” мінімізує взаємодію громадян з посадовцями, зменшуючи корупційні ризики. Система ProZorro забезпечує прозорість та відкритість державних закупівель. Завдяки цим та іншим інструментам, Україна піднялася в міжнародному індексі Online Services Index з 102-го (2018) до 5-го місця (2024).
Крім того, впровадження цифрових інструментів дозволяє економити державі гроші – зокрема через виявлення завищеної вартості товарів чи послуг і запобігання укладенню сумнівних договорів. Вони також допомагають виявляти випадки невідповідності способу життя посадовців їх задекларованим доходам й повертати активи державі через цивільну конфіскацію (у судовому порядку) та багато іншого. Так, лише за час повномасштабного вторгнення економічний та антикорупційний ефект від цифровізації вже склав понад 66 млрд грн.
Незалежність та ефективність антикорупційних інституцій є однією з ключових вимог як самих українців, так і міжнародних партнерів України. Українці вкотре продемонстрували свою позицію щодо питань боротьби з корупцією під час протестів в липні 2025 року. Стосовно міжнародних партнерів, Європейська Комісія включила питання боротьби з корупцією до всіх переговорних розділів – так званого “антикорупційного мейнстрімінгу”. А прогрес України у протидії корупції включений до меморандуму з Міжнародним валютним фондом (МВФ) у вигляді конкретних структурних маяків – їх виконання є умовою для отримання фінансової допомоги.
Прогрес України у протидії корупції підтверджують численні міжнародні індекси та організації. Зокрема, Індекс сприйняття корупції від Transparency International демонструє, що за десять років Україна піднялася зі 142-го місця (2014) до 105-го (у 2024-му). А згідно зі звітом ОЕСР: за 7 років досвід повсякденної корупції українців знизився з 70% до 15%. Підтверджений прогрес спростовує наративи про Україну як “найкорумпованішу державу у світі”.
Детально про зміни в різних сферах життя українців на шляху євроінтеграції можна прочитати тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут і тут.
Матеріал розроблено у співпраці з Burson Ukraine
Якими є досягнення України на шляху євроінтеграції в питаннях гендерної рівності?
Опубліковано
23.08.2025
З початком повномасштабного вторгнення Україні вдалося посилити темпи роботи у сфері рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: .. Станом на серпень 2025 року Україна розрахувала Індекс Гендерної Рівності за європейськими стандартнами; ухвалила Державну стратегію забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків до 2030 року та план її реалізації. Також затверджено Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року. Набули чинності Закони щодо протидії дискримінації за ознакою статі в рекламі, а також щодо рівних можливостей матері і батька, які є військовослужбовцями, на догляд за дитиною в особливий період. З 2019 до 2025 року скоротився розрив в оплаті праці між жінками та чоловіками і заплановані заходи для ще більшого скорочення такого розриву до 2030 року. Також в Україні розпочала роботу Платформа забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні
Так, Україна стала першою країною, яка в умовах війни та не будучи членом ЄС розрахувала Індекс гендерної рівності — повну оцінку стану ґендерної рівності за європейськими стандартами. Цей документ закріпив результати України у цій сфері та став фундаментом для подальшої розробки державних політик, планів відновлення та стратегій з урахуванням гендерного підходу.
Україна також напрацювала хорошу законодавчу базу у сфері гендерної рівності. У грудні 2022 року було ухвалено Державну стратегію забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків до 2030 року та план заходів з її реалізації. На її виконання окремо було затверджено Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року. Набули чинності закони щодо протидії дискримінації за ознакою статі в рекламі, а також щодо рівних можливостей матері і батька, які є військовослужбовцями, на догляд за дитиною в особливий період. Також підготовлено проєкт Закону “Про внесення змін до Закону України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”.
З 2019 до 2025 року розрив в оплаті праці жінок та чоловіків в Україні скоротився на 7,4 відсоткових пункти і на сьогодні складає близько 18,6%. Але, на жаль, поки що цей показник залишається більшим, ніж в багатьох країнах ЄС. Тож у вересні 2023 року Кабінет Міністрів України схвалив Національну стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці, аби до 2030 року скоротити цей розрив до 13,6%.
У вересні 2023 року розпочала роботу Платформа забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні – дорадчий орган при Комісії з питань координації взаємодії органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Наступного року для того щоб скоординувати роботу усіх стейкхолдерів було започатковано Альянс за гендерно чутливе та інклюзивне відновлення, який є спільною ініціативою урядів, міжнародних організацій, громадянського суспільства та бізнес-спільноти.
Детально про зміни в різних сферах життя українців на шляху євроінтеграції можна прочитати тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут і тут.
Матеріал розроблено у співпраці з Офісом Віце-премʼєр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Інфографіка розроблена командою проєкту Strichka
Якими є досягнення України на шляху євроінтеграції в протидії домашньому насильству?
Опубліковано
23.08.2025
Станом на серпень 2025 року в Україні Ратифіковано Стамбульську Конвенцію та ухвалено закон “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у звʼязку з цією ратифікацією; Ухвалено закон України щодо удосконалення механізму запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі” та розробляється Державна програма запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі; Також створений мобільний застосунок для реагування на випадки домашнього та гендерно зумовленого насильства та мережа мобільних бригад соціально-психологічної допомоги.
20 червня 2022 року в Україні було ратифіковано Стамбульську конвенцію — це “рамковий” документ, який, по суті, засвідчує наближення національних підходів до виявлення та реагування на насильство щодо жінок та домашнє насильство до передових європейських стандартів.
На тлі ратифікації Стамбульської конвенції в Україні здійснюються відповідні законодавчі зміни. Вже ухвалено закони “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у звʼязку з ратифікацією Стамбульської конвенції” (3733-IX) та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі” (4073-IX). Зараз розробляється Державна програма запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на 2026–2030.
Крім того, в Україні вже створено мережу мобільних бригад соціально-психологічної допомоги, які реагують на повідомлення про випадки насильства, інформують постраждалих осіб про медичні, юридичні та інші послуги, які можна отримати для подолання наслідків насильства, а також про надавачів таких послуг. Також уже створений мобільний застосунок для реагування на випадки домашнього та гендерно зумовленого насильства.
Детально про зміни в різних сферах життя українців на шляху євроінтеграції можна прочитати тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут і тут.
Матеріал розроблено у співпраці з Офісом Віце-премʼєр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Якими є досягнення України в питаннях допомоги постраждалим від насильства в умовах війни
Опубліковано
23.08.2025
На шляху до ЄС Україна почала зміцнювати державні механізми допомоги постраждалим від будь-якого виду насильства ще до початку повномасштабної війни: була підписана Рамкова програма співробітництва між Урядом України та ООН щодо запобігання та протидії сексуальному насильству під час конфлікту та розроблено план її імплементації на 2022-2025 роки. Наразі розробляється план на наступний період 2026-2027рр. Також у 2025 році Україна прийняла головування в Глобальному альянсі з попередження сексуального насильства під час війни. Також в Україні ухвалено закони “Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України” та “Про статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, повʼязаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України, та невідкладні проміжні репарації”. У травні 2023 року Рада Європи створила Реєстр збитків для України (RD4U), в якому документуються збитки, завдані війною та збираються докази для майбутніх вимог про компенсацію від фізичних осіб, підприємств та уряду України. Для допомоги постраждалим від війни в Україні створено платформу, на якій зібрано інформацію про всі проєкти допомоги.
Ще до початку вторгнення була підписана Рамкова програма співробітництва між Урядом України та ООН щодо запобігання та протидії сексуальному насильству під час конфлікту (далі – СНПК). Для деалізації її положень було розроблено Імплементаційний план на 2022-2025 роки, що формував ефективну та прозору систему протидії СНПК. Також була створена Міжвідомча робоча група з питань протидії СНПК, що відповідає за реалізацію цього плану. Реалізовано першу фазу Пілотного проєкту з надання невідкладних проміжних репарацій постраждалим від СНПК (Сексуальне насильство, повʼязане з конфліктом).
У 2025 році розробляється новий Імплементаційний план на 2026-2027 роки для продовження виконання Рамкової програми співробітництва між Урядом України та ООН щодо запобігання та протидії сексуальному насильству під час конфлікту. Також у 2025 році Україна прийняла головування в Глобальному альянсі з попередження сексуального насильства під час війни.
У 2020 році також був прийнятий національний план дій 1325 «Жінки. Мир. Безпека». У 2022 році його оновили з урахуванням положень щодо протидії та запобігання СНПК, а також щодо необхідності забезпечення участі жінок у розбудові миру та прийнятті рішень на всіх рівнях. Однак другий НПД 1325 завершується у 2025 році, відтак зараз уряд активно працює над розробкою уже третього НПД 1325 до 2030 року.
Окрім того, в Україні ухвалено закони “Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України” (4071-IX) та “Про статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, повʼязаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України, та невідкладні проміжні репарації” ( 4067-IX).
У травні 2023 року Рада Європи створила Реєстр збитків для України (RD4U), метою якого є документування збитків, завданих війною, збір доказів для майбутніх вимог про компенсацію від фізичних осіб, підприємств та уряду України. Реєстр збитків збирає заяви про компенсацію збитків, втрат чи шкоди, завданих агресією Російської Федерації проти України, починаючи з 24 лютого 2022 року на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів і є першим кроком міжнародного компенсаційного механізму. У березні 2025 року RD4U почав приймати заявки також і щодо випадків СНПК.
В Україні функціонує платформа допомоги врятованим для зручного та ефективного пошуку сервісів підтримки для постраждалих в під час війни.
На шляху до ЄС Україна почала зміцнювати державні механізми допомоги постраждалим від будь-якого виду насильства ще до початку повномасштабної війни. Однак з 24 лютого 2022 року масштаб воєнних злочинів рф став настільки великим, що необхідність комплексної допомоги громадянам, які пережили жахи окупації, зросла в сотні й тисячі разів.
Детально про зміни в різних сферах життя українців на шляху євроінтеграції можна прочитати тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут і тут.
Матеріал розроблено у співпраці з Офісом Віце-премʼєр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Якими є досягнення України в процесі євроінтеграції на регіональному рівні?
Опубліковано
23.08.2025
Одна з найуспішніших євроінтеграційних реформ — децентралізація, тобто процес перерозподілу влади, функцій, ресурсів та відповідальності від центральних органів виконавчої влади до місцевих органів влади задля збільшення впливу громад на місцях та кращої партисипації населення. В Україні створено 1469 територіальних громад, реформа має високий рівень підтримки серед населення — 77%. Реформа покращила якість адміністративних послуг – відкрито 4 269 ЦНАПІв. Також ухвалено закон про міжнародне територіальне співробітництво та затверджено Урядом Державну програму розвитку міжнародного територіального співробітництва. Окрім того, Україна приєдналась до двох нових програм міжрегіонального співробітництва — Interreg Europe та URBACT.
В Україні вже створено 1469 територіальних громад (в т.ч. 31 тергромада на непідконтрольній території в межах Донецької та Луганської областей) і всі вони мають і кращу фінансову спроможність, і більше повноважень для втілення тих чи інших ідей чи проєктів. Реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади (децентралізація) має стабільно високий рівень підтримки серед населення України. У 2024 році 77% опитаних вважають, що реформу потрібно продовжувати і передавати більше повноважень та ресурсів територіальним громадам.
Завдяки реформі децентралізації суттєво покращено якість надання адміністративних послуг, зокрема задвякивідкриттю ЦНАПів та їх цифровізацію. Мережа ЦНАПів в Україні налічує 4 269 точок обслуговування, з яких 2 638 — віддалені робочі місця (ВРМ) та 1 287 стаціонарних ЦНАПів. За 2024 рік через ЦНАПи надано понад 20 млн послуг. Тож вони є важливим інструментом наближення адміністративних послуг до європейських стандартів — вони допомагають підвищити прозорість, доступність, та якість державних послуг, що відповідає стандартам Європейського Союзу.
Ухвалено закон про міжнародне територіальне співробітництв та затверджено Урядом Державну програму розвитку міжнародного територіального співробітництва, що має стати основою для подальшої державної фінансової підтримки розвитку міжнародного територіального співробітництва в Україні. Завдяки цьому територіальні громади мають не лише більше функцій на місцях, а й повноваження для того, щоб черпати відповідний досвід за кордоном.
Також Україна приєдналась до двох нових програм міжрегіонального співробітництва — Interreg Europe та URBACT. Тож усе більше українських регіонів посилюють співпрацю з країнами-партнерами та успішно залучають фінансові ресурси для реалізації спільних проєктів у межах ініціативи Interreg.
Реформа децентралізації ще не завершена і перетворення продовжуються. Зокрема в її межах заплановано ще низку конкретних завдань, як-от переформатування місцевих державних адміністрацій в органи префектурного типу; відновлення діяльності органів місцевого самоврядування (ОМС) та виконавчої влади на деокупованих територіях;
розмежування повноважень органів місцевого самоврядування та виконавчої влади за принципом субсидіарності; посилення фінансової спроможності ОМС; створення механізмів для залучення жителів до прийняття управлінських рішень на місцях, розвиток форм прямого народовладдя. Також заплановане закріплення результатів реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Конституції України. Щоправда, це стане можливим лише після закінчення війни та припинення дії режиму воєнного стану.
Важливо, що візія децентралізації була оновлена вже після 2022 року. Відтак вона враховує не лише вимоги до України як кандидата на вступ до ЄС, а й актуальні виклики повномасштабної війни.
Детально про зміни в різних сферах життя українців на шляху євроінтеграції можна прочитати тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут і тут.
Матеріал розроблено у співпраці з Офісом Віце-премʼєр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Якими є досягнення України на шляху євроінтеграції в сфері торгівлі?
Опубліковано
23.08.2025
Процес зближення України з Європейським Союзом триває, але ЄС уже є найбільшим торговельним партнером України та зріс у понад двічі за останні неповні 10 років. І це зростання продовжується. Цей процес взаємовигідний: українські виробники, отримали можливість експортувати свою продукцію до ЄС за пільговими умовами, а для українців стали більш доступними якісні європейські товари. Окрім того, необхідність відповідати європейським стандартам водночас підвищує і якість української продукції для внутрішнього ринку.
У 2024 році питома вага торгівлі товарами з ЄС склала 53,8% від загального обсягу торгівлі України. Загальний товарообіг між Україною та ЄС сягнув 67 млрд євро і зріс більш ніж вдвічі з моменту набуття чинності Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) у 2016 році.
У липні 2025 року Україна загалом експортувала товарів на понад $3,3 млрд, з яких до країн Євросоюзу — на $1,9 (+ 10,1% до червня цього року). Найбільше українську продукцію купували Польща ($405,9 млн), Нідерланди ($201,8 млн), Німеччина ($199,8 млн), Іспанія ($161,4 млн) та Італія ($142,5 млн).
Цей процес взаємовигідний. Бо для українців стали більш доступними якісні європейські товари, а наші виробники, отримали можливість експортувати свою продукцію до ЄС за пільговими умовами.
Необхідність відповідати європейським стандартам водночас підвищує якість української продукції і для внутрішнього ринку, адже українським виробникам треба конкурувати з європейськими. Наразі Україна є одним із лідерів експорту сільськогосподарської продукції до ЄС. Але ще більше переваг наші виробники отримають тоді, коли запрацює угода про так званий “промисловий безвіз”, і ми зможемо експортувати до Євросоюзу свою промислову продукцію на тих самих умовах, що діють всередині ЄС. Активна підготовка до підписання такої угоди вже ведеться урядом України.
Детально про зміни в різних сферах життя українців на шляху євроінтеграції можна прочитати тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут і тут.
Матеріал розроблено у співпраці з Офісом Віце-премʼєр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Інфографіка розроблена командою проєкту Strichka
Якими є досягнення України на шляху євроінтеграції в сфері енергетики?
Опубліковано
23.08.2025
На початку повномасштабного вторгнення росії, Україна відєдналась від російських електромереж і натомість приєдналась до європейських. На сьогодні Україна з’єднана з європейською енергосистемою ENTSO-E та має синхронізовані енергомережі з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, та Молдовою. В липні 2025 року потужність експорту електроенергії з України до ЄС сягнула рекордного рівня — 900 МВт. І навіть під час російських ударів по українських електростанціях та енергомережах Україна демонструє себе як надійного партнера та сусіда.
Після російського вторгнення на Схід України 2014 року Україна розпочала поступовий рух до “енергетичної незалежності” — відмежування від російських електромереж. Вже у 2017 році Україна розпочала свій шлях приєднання до ENTSO-E (Європейська мережа операторів системи передачі електричної енергії). Після початку повномасштабного вторгнення цей процес стрімко прискорився. Як наслідок, рішення щодо повної синхронізації України з енергомережею континентальної Європи було ухвалено об’єднанням системних операторів ENTSO-E 11 березня 2022 року. Фізичні операції по з’єднанню енергосистем було проведено вже 16 березня. Це — рекордно швидко. Зазвичай при синхронізації двох великих енергосистем є період пробної синхронної роботи без комерційних обмінів. Оператори мають пересвідчитися у безпечності фізичного об’єднання. Україна стала виключенням, отримавши право експортувати українську та імпортувати європейську електрику всього через три місяці після синхронізації, а саме з 30 червня 2022 року.
На сьогодні Україна з’єднана з європейською енергосистемою ENTSO-E та має синхронізовані енергомережі з такими країнами: Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, та Молдова. В липні 2025 року зросла потужність експорту електроенергії з України до ЄС до рекордного рівня — 900 МВт.
Навіть під час цілеспрямованих російських ударів по українській енергомережі, Україна показала себе надійним сусідом там партнером, а українські енергетики змогли зберегти цілісність енергосистеми.
Детально про зміни в різних сферах життя українців на шляху євроінтеграції можна прочитати тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут і тут.
Матеріал розроблено у співпраці з Офісом Віце-премʼєр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Інфографіка розроблена командою проєкту Strichka
Якими є досягнення України на шляху євроінтеграції в сфері цифровізації?
Опубліковано
23.08.2025
На сьогодні Україна є одним із лідерів серед країн Європи у сфері цифровізації. Вона посідає пʼяте місце у світі за рівнем розвитку цифрових держпослуг згідно з дослідженням E-Government Development Index за 2024 рік. В Україні функціонує “Дія” – портал та застосунок для отримання адмінпослуг, Україна стала першою країною поза ЄС, чиї електронні підписи та печатки визнаються у країнах ЄС, Україна доєдналась до ключової програми ЄС “Цифрова Європа”, а з початку 2026 року Україна фактично приєднається до єдиної роумінгової зони ЄС «Роумінг як вдома».
Портал та застосунок “Дія” покращує життя громадян і наближає українців до європейського добробуту. У такий спосіб Мінцифра поступово перетворює Україну на країну з європейським рівнем отримання державних послуг.
Україна стала першою країною поза ЄС, чиї електронні підписи та печатки визнаються у країнах ЄС. Тепер через Дія.Підпис українці можуть підписувати європейські документи.
Україна вже доєдналась до ключової програми ЄС “Цифрова Європа” до 2027 року, що передбачає чотири ключові напрямки для отримання підтримки: високопродуктивний комп’ютинг; штучний інтелект, дані та хмарні послуги; цифрові навички; використання цифрових технологій в економіці та суспільстві.
Україна активно інтегрується до єдиного цифрового простору ЄС. Зокрема, з початку 2026 року Україна фактично приєднається до єдиної роумінгової зони ЄС «Роумінг як вдома». Це означає, що українці зможуть телефонувати, надсилати SMS та користуватись мобільним інтернетом, подорожуючи у 27 державах-членах ЄС, за тарифами свого домашнього (українського) оператора — все це без додаткових витрат. Аналогічний підхід діятиме і для абонентів європейських операторів на території України.
Цифрова трансформація є невідʼємним компонентом європейської інтеграції та одним з пріоритетів українського уряду. А підтримка Європейського Союзу дозволяє пришвидшити розвиток електронного урядування.
Детально про зміни в різних сферах життя українців на шляху євроінтеграції можна прочитати тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут і тут.
Матеріал розроблено у співпраці з Офісом Віце-премʼєр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Інфографіка розроблена командою проєкту Strichka
Якими є досягнення України на шляху євроінтеграції в сфері оборонної промисловості?
Опубліковано
23.08.2025
Україна та ЄС почали трансформувати свої оборонний сектор спільно та синхронно ще до початку повномасштабної війни. Україна брала участь в операціях ЄС, наприклад, в EU NAVFOR Atlanta — протипіратській військово-морській операції біля узбережжя Сомалі у 2008 році. В Україні працює консультативна місія з реформування сектору цивільної безпеки – EU Advisory Mission Ukraine (EUAM). Завдяки EUAM, майже 80 тисяч українських солдатів пройшли підготовку в ЄС. В березні 2025р. Європейська Комісія представила «Білу книгу з питань європейської оборони — Готовність 2030», що в тому числі окреслює плани щодо посилення військової підтримки України, залучення України до ініціатив ЄС, спрямованими на розвиток оборонних можливостей та інтеграції оборонної промисловості України до Європейської оборонної технологічної та промислової бази.
Ще до початку повномасштабної війни Україна та ЄС активно співпрацювали у напрямку розбудови прикордонної інфраструктури. Крім того, наша держава неодноразово брала участь в операціях ЄС, наприклад, в EU NAVFOR Atlanta — це протипіратська військово-морська операція Європейського союзу, яка розпочалась 8 грудня 2008 року біля узбережжя Сомалі. Пріоритетом операції була визначена охорона суден у прилеглих водах від сомалійських піратів. Це перша скоординована операція Європейського Союзу на морі.
Після початку російського вторгнення на Схід України, Європейський Союз створив консультативну місію з реформування сектору цивільної безпеки – EU Advisory Mission Ukraine, або скорочено EUAM. Ця місія надає стратегічні консультації та практичну підтримку конкретним заходам, необхідним для проведення реформ, відповідно до стандартів ЄС і міжнародних принципів належного врядування та прав людини. Завдяки EUAM, майже 80 тисяч українських солдатів пройшли підготовку в ЄС.
Крім того, після повномасштабного вторгнення для забезпечення своєчасної та сталої військової допомоги Україні ЄС почав використовувати Європейський фонд миру (European peace facility, EPF) — інструмент, покликаний посилювати здатність блоку запобігати конфліктам, зміцнювати міжнародну безпеку і стабільність.
Посилення оборонної співпраці України та ЄС триває. Європейська Комісія 19 березня 2025 року представила «Білу книгу з питань європейської оборони — Готовність 2030», що зокрема окреслює плани щодо подальшої підтримки України за трьома напрямками:
- посилення військової підтримки України та інших видів допомоги;
- залучення України до ініціатив ЄС, спрямованими на розвиток оборонних можливостей;
- інтеграція оборонної промисловості України до Європейської оборонної технологічної та промислової бази.
Україна та ЄС почали трансформувати свої оборонний сектор спільно та синхронно ще до початку повномасштабної війни. Але після російського вторгнення безпекові виклики зросли настільки, що Україна буквально стала щитом Європи, а Європа — головним донором безпекової та фінансової допомоги для України. Тепер вся безпека Європи залежить від того, як розгортатимуться події в російсько-українській війні.
Детально про зміни в різних сферах життя українців на шляху євроінтеграції можна прочитати тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут і тут.
Матеріал розроблено у співпраці з Офісом Віце-премʼєр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Інфографіка розроблена командою проєкту Strichka
Якими є досягнення України на шляху євроінтеграції в сфері освіти?
Опубліковано
23.08.2025
Україна наближає стандарти вищої освіти до норм та стандартів ЄС: вже акредитовано понад 10 тисяч освітніх програм. Також Україна активно співпрацює з європейським освітнім простором: у 2024 році Україна увійшла до трійки лідерів за кількістю партнерів, залучених до проєктів Програми Erasmus+, в межах якої українські студенти та викладачі беруть участь у спільних магістерських програмах, дослідницьких проєктах та тренінгах. Українські університети є координаторами 10 проєктів із розвитку потенціалу та 219 проєктів за напрямом Jean Monnet (європейські студії).
32 заклади вищої освіти приєдналися до 18 Альянсів європейських університетів як асоційовані учасники. 14 проєктів за участю 65 організацій з України були рекомендовані до фінансування за напрямом «Розбудова потенціалу у сфері вищої освіти»
Україна наближає стандарти вищої освіти до норм ЄС із врахуванням ESG (Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area). Станом на жовтень 2024 року в Україні було акредитовано понад 10 тисяч освітніх програм з урахуванням відповідності Стандартам і рекомендаціям щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG).
Україна активно співпрацює з європейським освітнім простором.
Разом з понад 150 країнами світу Україна є країною-партнером Програми Erasmus+, в межах якої українські студенти та викладачі беруть участь у спільних магістерських програмах, дослідницьких проєктах та тренінгах. У 2024 році Україна увійшла до трійки лідерів за кількістю партнерів, залучених до проєктів.
Українські університети є координаторами 10 проєктів із розвитку потенціалу та 219 проєктів за напрямом Jean Monnet (європейські студії).
32 заклади вищої освіти приєдналися до 18 Альянсів європейських університетів як асоційовані учасники. 14 проєктів за участю 65 організацій з України були рекомендовані до фінансування за напрямом «Розбудова потенціалу у сфері вищої освіти».
Також Україна бере участь у ініціативі «Європейські університети», яка передбачає спільні навчальні програми, мультинаціональні кампуси та обмін практиками. Щонайменше 30 українських університетів приєднались до ініціатив Європейських альянсів університетів як асоційовані партнери.
Отже, у сфері освіти передбачено не лише технічне наближення законодавства України до права ЄС, але і практичний вимір — інвестиції в людський капітал.
Детально про зміни в різних сферах життя українців на шляху євроінтеграції можна прочитати тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут і тут.
Матеріал розроблено у співпраці з Офісом Віце-премʼєр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Інфографіка розроблена командою проєкту Strichka
Якими є досягнення України на шляху євроінтеграції в сфері науки?
Опубліковано
23.08.2025
Україна активно інтегрується у європейський дослідницький простір, розширюючи власну участь у спільних програмах і проєктах ЄС. Україна має асоційоване членство у ключових програмах ЄС: «Горизонт Європа» (Horizon Europe), «Євратом» (Euratom), «Марі Склодовська-Кюрі» (MSCA). Також Україна інтегрована в європейські наукові мережі та організації: CERN (Європейська організація з ядерних досліджень), COST (Європейська співпраця в галузі науки та технологій) та EUREKA (Європейська платформа для міжнародного співробітництва в сфері інновацій). Інституційними досягненнями є Створення Офісу «Горизонт Європа» на базі Національного фонду досліджень України за фінансування ЄС та включення української антарктичної станції «Академік Вернадський» та наукового криголама «Ноосфера» до міжнародної мережі інфраструктур для полярних досліджень завдяки участі у цій програмі.
Україна стала учасницею Рамкової програми з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» (Horizon Europe), а також програми з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії «Євратом» (Euratom) та програми Марі Склодовської-Кюрі (MSCA), що фінансує стажування, обміни та спільні докторські програми. Це сприяло розширенню міжнародного науково-технічного співробітництва, створило умови для науково-дослідницької діяльності, комерціалізації розробок, розбудови національної інноваційної сфери та співробітництва з європейськими країнами у визначенні актуальних напрямів наукових та інноваційних досліджень.
В Україні вже працює Офіс програми “Горизонт Європа” (Horizon Europe) на базі Національного фонду досліджень за фінансування ЄС. Це — найбільша програма ЄС з фінансування науки та інновацій з бюджетом 95,5 млрд євро на період 2021-2027 рр. Завдяки цій програмі українська арктична станція “Академік Вернадський” та науковий криголам “Ноосфера” увійшли до міжнародної мережі інфраструктур для полярних досліджень.
Наша держава інтегрована у ключові європейські наукові ініціативи та мережі. Зокрема Україна стала повноправним членом Асоціації фінансування інноваційних і дослідницьких мереж COST — European Cooperation in Science and Technology (Європейська співпраця в галузі науки та технологій); є повноправним членом програми EUREKA — провідної відкритої платформи для міжнародного співробітництва в сфері інновацій; також Україна має статус асоційованого члена Європейської організації з ядерних досліджень (Conseil Européen pour la Recherche Nucléaire або CERN) – це означає, що українські вчені можуть брати участь у дослідженнях організації, зокрема у великих міжнародних проєктах, таких як Великий адронний колайдер тощо.
Детально про зміни в різних сферах життя українців на шляху євроінтеграції можна прочитати тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут і тут.
Матеріал розроблено у співпраці з Офісом Віце-премʼєр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Інфографіка розроблена командою проєкту Strichka
Якими є досягнення України на шляху євроінтеграції в сфері медицини?
Published
23.08.2025
Відповідно до Угоди про асоціацію Україна розпочала медичну реформу та створила Національну службу здоров’я України, яка є головним оператором цієї реформи. Реформа розпочалася з сімейної медицини і вже більш ніж 31 млн українців обрали свого сімейного лікаря, терапевта або педіатра для дитини. Також в Україні створена та успішно працює централізована система eHealth, яка перевела взаємодію між пацієнтами, лікарями, медичними закладами та державою в електронний формат.
Україна активно інтегрується у медичну систему Європейського Союзу, бере участь у важливих програмах та ініціативах: EU4Health, Договір про спільні закупівлі. МОЗ України бере участь у роботі Ради з питань готовності та реагування на надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров’я (HERA Board), а представників шести українських фармацевтичних виробників включено до Critical Medicine Alliance. Також Україна доєдналася до ІТ-системи European Reference Networks, що дозволяє обмінюватися даними та досвідом у лікуванні рідкісних і складних захворювань. Окрім цього, впроваджуються проєкти TAIEX, спрямовані на адаптацію українського законодавства у сферах медичних виробів, косметики та біоцидів до норм ЄС.
Відповідно до Угоди про асоціацію Україна розпочала медичну реформу та створила Національну службу здоров’я України, яка є головним оператором цієї реформи. Реформа розпочалася з сімейної медицини (первинна ланка). Пацієнти отримали право вільно обирати свого сімейного лікаря, терапевта або педіатра та підписувати з ним декларацію. Ці послуги для пацієнтів є повністю безкоштовними, оскільки їх оплачує НСЗУ. Вже більш ніж 31 млн українців обрали свого сімейного лікаря, терапевта або педіатра для дитини, за даними ЕСОЗ. Загалом декларації подано близько 25 тис. фахівцям первинної медичної допомоги. Після успішної реалізації першого етапу, у 2020 році реформа поширилася на вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу, включаючи лікарні та медичні центри.
В Україні створена та успішно працює електронна система eHealth, що є ключовим компонентом медичної реформи. Вона перевела взаємодію між пацієнтами, лікарями, медичними закладами та державою в електронний формат, зробила її більш прозорою та ефективною. Також вона дозволяє НСЗУ контролювати, наскільки ефективно витрачаються виділені на охорону здоров’я державні кошти за програмою медичних гарантій, і запобігати зловживанням.
Україна бере участь в таких ключових Європейських програмах та фінансуванні:
- EU4Health: Україна стала учасником цієї програми у 2022 році. Її бюджет становить 5,3 млрд євро на період 2021-2027 років. Завдяки цьому українські органи влади, неурядові організації, а також малий і середній бізнес можуть отримувати фінансування на проєкти, що спрямовані на покращення охорони здоров’я, нарівні з колегами з країн ЄС, Норвегії та Ісландії.
- Договір про спільні закупівлі: Україна приєдналася до цього договору, що дозволяє брати участь у спільних закупівлях медичного захисту та обладнання.
Також Україна активно співпрацює з європейськими інституціями
- HERA Board: Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) бере участь у роботі Ради з питань готовності та реагування на надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров’я.
- Critical Medicine Alliance: Представників шести українських фармацевтичних виробників включено до цього Альянсу, що свідчить про визнання та інтеграцію української фармпромисловості.
- European Reference Networks: Україна доєдналася до цієї ІТ-системи, що дозволяє обмінюватися даними та досвідом у лікуванні рідкісних і складних захворювань.
- Співпраця з агенціями ЄС: Україна інтегрується в систему охорони здоров’я ЄС через співпрацю з багатьма ключовими агенціями та директоратами, включаючи:
- DG SANTE (Генеральний директорат з питань охорони здоров’я та безпечності харчових продуктів);
- HERA (Агентство з готовності та реагування на надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров’я);
- EMA (Європейське агентство з лікарських засобів);
- ECDC (Європейський центр профілактики та контролю захворювань).
В Україні відбуваються проєкти впровадження стандартів
- Проєкти TAIEX: Єврокомісія запустила три проєкти TAIEX, спрямовані на адаптацію українського законодавства у сферах медичних виробів, косметики та біоцидів до норм ЄС.
- Проєкти Twinning: Єврокомісія погодила два проєкти Twinning, які сприятимуть створенню в Україні Офісу з досліджень та інновацій (ОДК) та посиленню реагування на транскордонні загрози.
Україна активно втілює медичну реформу та інтегрується у медичну систему Європейського Союзу, беручи участь у важливих програмах та ініціативах. Це дозволяє українській системі охорони здоров’я відповідати європейським стандартам і отримувати фінансову та експертну підтримку.
Детально про зміни в різних сферах життя українців на шляху євроінтеграції можна прочитати тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут, тут і тут.
Матеріал розроблено у співпраці з Офісом Віце-премʼєр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
дізнатись більше1 відповідь