Який вплив мають українські біженці на країни, в яких проживають?

Який вплив мають українські біженці на економіку країн, в яких проживають?

Українські біженці активно беруть участь в економіці країн, які їх прийняли. Окрім отримання пільг, вони також платять податки і витрачають гроші на життя, поповнюючи місцевий бюджет.

Українці компенсують дефіцит робочої сили на багатьох європейських ринках праці. За даними жовтня 2023 року майже два мільйони українців влаштувалися на роботу і підписали контракти. Єврокомісар з питань зайнятості та соціальних прав Ніколя Шміт, зазначив, що це сприяло покращенню ситуації з дефіцитом робочої сили в ЄС.

Дослідження Oxford Economics визначає, що на кожен мільйон мігрантів припадає третина людей, які стають робочою силою. З припливом 1 мільйона мігрантів потенційний ВВП Польщі, наприклад, може зрости на 2% до 2030 року.

Українці зміцнюють економіку за кордоном, витрачають кошти та сплачуючи податки. Витрати українських біженців стимулюють економіки країн, зокрема через приватне споживання. Станом на літо 2023 року витрати українців за кордоном у середньому становили 1,2 мільярда євро на місяць. Згідно з підрахунками Нацбанку, завдяки наявності українських мігрантів, випуск товарів в Естонії, Польщі та Чехії до 2026 року збільшиться на 2,2-2,3%.

Завдяки українцям в Польщі кількість осіб, перевезених пасажирським транспортом, зросла на 35%, обсяг фінансових та страхових послуг збільшився на 42%, консультаційних – на 29%. Враховуючи припадання цього піку на 2022 рік, причиною цьому є українські біженці.

Українці отримують допомогу від країн, але економіка отримує ці гроші назад і навіть більше. Станом на осінь 2022 року Польща витратила 750 мільйонів євро на допомогу українцям, але підрахунки віцепрезидента Польського фонду розвитку Бартоша Марчука показують, що країна отримала 2,4 мільярда доларів від сплачених українцями податків.

Чехія з 24 лютого 2022 по 15 лютого 2024 виплатила українським біженцям 16,33 мільярда крон. Окрім того, ще 2,84 мільярда крон виплатили чехам за те, що вони прихистили українців. Водночас, за даними міністра праці Чехії Маріана Юречка і міністра внутрішніх справ Віта Ракушани, українські біженці повернули ці гроші Чехії зі своїх заробітків. Тільки за 2023 рік українці заплатили в бюджет Чехії від 12 до 15 мільярдів крон. Крім того, частина українців працювала в Чехії вже у 2022 році, і ще більша частина працює у 2024-му. Таким чином, сума прибутків від перебування у Чехії українців повністю перекрила суму видатків на них.

Коли українці отримують право на тимчасовий захист, вони можуть працевлаштуватися, а отже — платити податки. Українців, які реєструються як підприємці, найбільше у Польщі. У 2022 році вони сплатили соціальні внески в країні у розмірі 1 мільярд доларів, а завдяки українським мігрантам ВВП Польщі у 2022 році зріс на 1%.

За даними Міжнародного валютного фонду, ЄС витратив приблизно 30-37 мільярдів євро, щоб прийняти біженців з України – і це значна сума, але це лише близько 0,2% від ВВП всього Євросоюзу, на економіку якого працюють біженці, знову ж таки повертаючи ці інвестиції.

Чи правда, що українські біженці не хочуть працювати й живуть лише на дотації?

Українські біженці пристосувалися до самостійного життя у нових країнах. Багато з них знайшли роботу, платять податки і посилюють економіки, витрачаючи гроші в цих країнах.

Більшість українських біженців за кордоном працевлаштовані, кількість працевлаштованих постійно зростає, також більшість самостійно винаймає житло. А всі гроші, що європейські країни витрачають на соц виплати українським біженцям, повертаються в економіки цих країн із суттєвим прибутком.

Більшість українських біженців за кордоном – працевлаштовані. Глобальне дослідження, проведене у липні-серпні 2023 року, зафіксувало, що 53% дорослих українських біженців працевлаштовані і працюють на місцевих робочих місцях. Тільки 9% із них працюють онлайн на українські компанії. Відповідно ці люди платять податки та генерують купівельний потік. За даними жовтня 2023 року працевлаштованими є майже 2 мільйона українців. Витрати українців за кордоном у середньому становили 1,2 мільярда євро на місяць, згідно з дослідженням, станом на жовтень 2023.

Відсоток працевлаштованих українців на повний робочий день росте. У Польщі відсоток працевлаштованих українських біженців зріс з 30% до 42%, а у Німеччині – з 8% до 15%. Частка тих українців, хто працює неповний робочий день, знизилась, коливаючись від 4% в Німеччині до 10% в інших країнах. Дослідження ARC Rynek i Opinia показало, що 71% українців у Польщі утримують себе за власні кошти, навіть якщо не всі працюють офіційно.

Кількість українців, які знімають окреме житло, також зростає. У першому опитуванні на початку повномасштабного вторгнення лише 16% українців за кордоном мали приватне житло. В червні 2023 року ця цифра збільшилась до 44%. Найбільша частка українців платять за житло самостійно у Польщі, близько 62%.

Українці отримують допомогу від країн, але економіка отримує ці гроші назад і навіть більше. Станом на осінь 2022 року Польща витратила 750 мільйонів євро на допомогу українцям, але підрахунки віцепрезидента Польського фонду розвитку Бартоша Марчука показують, що країна отримала 2,4 мільярда доларів від сплачених українцями податків.

Чехія з 24 лютого 2022 по 15 лютого 2024 виплатила українським біженцям 16,33 мільярда крон. При цьому 2,84 мільярда крон виплатили чехам за те, що прихистили українців. Водночас, за даними міністра праці Чехії Маріана Юречка і міністра внутрішніх справ Віта Ракушани, українські біженці повернули ці гроші Чехії зі своїх заробітків. Тільки за 2023 рік українці заплатили в бюджет Чехії від 12 до 15 мільярдів крон. Крім того, частина українців працювала в Чехії вже у 2022 році, і ще більша частина працює у 2024-му. Таким чином, сума прибутків від перебування у Чехії українців повністю перекрила суму видатків на них.

Українські біженці активно інтегруються на нових місцях і більшість вже самостійно себе забезпечує. Додатково вони навіть сприяють росту економік країн, які їх прийняли.

Чи правда, що українські біженці не хочуть повертатися додому після закінчення війни?

Згідно з даними різних опитувань українських біженців в ЄС, від 60 до 80% громадян України планують повернутися до України після завершення війни. 

Українці вже повертаються. Опитування Factum Group показало, що до кінця літа 2023 року в Україну вже повернулися 63% українців, які виїхали від початку повномасштабного вторгнення.

Ще більша частина українців планує повернутися. Українські біженці не є типовими, адже тікають не від влади, а через війну. Це означає, що закінчення війни — основний драйвер їхнього повернення. Згідно з дослідженням Центру економічної стратегії (ЦЕС) у лютому 2023 було виявлено, що 75% українців планує повернутися. Згідно з оптимістичним прогнозом ЦЕС до України повернуться 3 мільйони біженців, а за кордоном залишаться 1,3 мільйона. І навіть при песимістичному сценарії до України точно повернеться щонайменше 1 мільйон людей. 

В українців є причини повертатися. Одна з основних — це туга за родиною та домом і бажання навчати дітей в українських школах, а також брати участь у відбудові країни.  

Українці також хочуть повернути собі більш кваліфіковану роботу, яку мали в Україні. Зараз багато українських біженців змушені працювати на виробництві, на фермі або виконувати сезонні роботи у полі. Це менш статусна та прибуткова робота, ніж вони мали в Україні. Так вважає до 80% біженців. 

Більшість біженців не повернеться поки триває війна. Головний чинник, який заважає біженцям масово повернутися, – безпека. З тих, хто планує повернутися або не впевнений у цьому, 50% не готові повертатись, поки триває війна. 

Багатьом українцям немає куди повертатися. Згідно з оцінками Міжнародної організації з міграції майже 300 тисяч осіб фізично втратили свої будинки та квартири. 

У багатьох українців були вбиті, закатовані чи зґвалтовані росіянами родичі або друзі. Для багатьох людей це критичний чинник. Одна з респонденток розповіла, що у неї загинула донька, тому вона ніколи не повернеться до України. 

Українці насправді хочуть повернутися, для цього є особисті та економічні причини. Але певна частка людей назавжди залишиться за кордоном.

Чи правда, що українські біженці не хочуть вивчати мови країн, в яких вони проживають? (низка факторів: стрес війни, невизначеність щодо майбутнього, інші турботи і т.д.)

Українці активно вивчають мови країн, у яких проживають, адже це потрібно для роботи та повноцінного життя у країні. Попит на відвідування мовних курсів українцями в деяких країнах перевищує пропозицію. Водночас,  люди, які перебувають під впливом дуже сильного стресу мають обмежену здатність до сприйняття нових знань і тому частині українців вивчення мов може даватися дуже важко. 

Українці активно вчать мови, оскільки знання мови необхідні для отримання кваліфікованої роботи в країні проживання. Українські біженці у всіх країнах зазначають, що вільне володіння мовою є обов’язковою умовою для того, щоб працювати за спеціальністю. Щоб повернути собі звичний споіб життя та відповідний рівень заробітку, українці вивчають мови, які необхідні для роботи з більшою зарплатнею. За даними дослідження, проведеного у травні 2023 року, третина опитаних вивчають мову країни на безоплатних курсах, а ще 44% вивчають самостійно. Найбільше українців вивчають мову у Німеччині — 62,2%.

Попит на відвідування мовних курсів українцями в деяких країнах перевищує пропозицію. За два роки майже 450 тисяч українців отримали направлення на інтеграційний курс у Німеччині, але в системі вистачило місць менш як для половини людей — лише для 198 тисяч. Дослідження компанії Berenschot у Нідерландах підтверджує нестачу доступних місць для українців, які бажають вивчити мову. 

У стані постійного стресу людям важче даються нові знання. Роберт Сапольські, нейробіолог, професор Стенфорда, зазначає, що хронічний стрес і травма війни вбивають нейрони такої частини мозку як гіпокамп, який відповідає за формування емоцій, навчання та запам’ятовування. Ситуація перебування в чужій країні у стані невизначеності, часто після втрати близьких або майна, коли твоє звичне життя зруйноване, а родичі знаходяться під постійною загрозою в Україні, є дуже стресовою для людини. Тому певна частина українців просто не має фізичного ресурсу на вивчення мови.

Чи справді українські біженці за кордоном спричиняють одні проблеми?

Більшість українських біженців має високий рівень освіти та успішно інтегрується у життя країн, які приймають їх. Українці вирішують проблему дефіциту робочої сили та роблять відчутний внесок у сплату податків.

Українські біженці грамотні та кваліфіковані. В Україні рівень грамотності людей — на рівні європейських країн і складає 99,7%, згідно з дослідженням ЮНЕСКО від 2007 року. А 68% українців у Німеччині мають вищу освіту. 

Українці компенсують дефіцит робочої сили на європейських ринках. Станом на жовтень 2023 року, 1,87 млн українців в ЄС знайшли роботу і підписали трудовий контракт. Дослідження Oxford economics спрогнозувало, що 650 тисяч українців у Польщі означають для економіки країни додаткові 210 тисяч робочої сили. При таких цифрах до 2030 року ВВП Польщі може додатково зрости на 1,2% або на на 2-3% до 2050 року. 

Виділена на українців соціальна допомога повертається до економік у більшому об’ємі. Станом на осінь 2022 року Польща витратила 750 мільйонів євро на допомогу українцям. При цьому підрахунки віцепрезидента Польського фонду розвитку Бартоша Марчука показують, що станом на кінець осені 2022 року країна отримала 2,4 мільярда доларів від сплачених українцями податків. 

Чехія з 24 лютого 2022 по 15 лютого 2024 виплатила українським біженцям 16,33 мільярда крон. При цьому 2,84 мільярда крон виплатили чехам за те, що прихистили українців. Водночас, за даними міністра праці Чехії Маріана Юречка і міністра внутрішніх справ Віта Ракушани, тільки за 2023 рік українські біженці заплатили в бюджет Чехії від 12 до 15 мільярдів крон. Крім того, частина українців працювала в Чехії вже у 2022 році, і ще більша частина працює у 2024-му. Таким чином, сума прибутків від перебування у Чехії українців повністю перекрила суму видатків на них.