Безпека життя в Україні у сучасних умовах

Як живеться людям під російською окупацією?

Опубліковано

09.08.2024

На тимчасово окупованих територіях у місцевих українців відбирають майно, їх ґвалтують і вбивають. Також Росія передбачувано знищує українську ідентичність, а незгодних українців депортує в далекосхідні російські регіони, заселяючи на їхнє місце росіян. 

Російські окупанти застосовують вбивство та зґвалтування як інструмент терору. Під час окупації півночі Київської області у Бучі російські військові насильно утримували в полоні у підвалі 25 дівчат-підлітків та молодих жінок. Російські окупанти систематично їх ґвалтували — від чого 9 дівчат завагітніли. 

28 березня The Times опублікувала інтерв’ю з постраждалою від зґвалтування жінкою. За її словами, до будинку прибули солдати, які застрелили собаку, потім чоловіка «тому що він нацист», приклали пістолет до її голови та по черзі ґвалтували її, поки її син плакав у котельні будинку. 12 квітня 2022 року BBC News взяла інтерв’ю у 50-річної жительки села за 70 км західніше Києва, яку зґвалтував під дулом зброї чеченець, союзник російських Збройних сил. Випадки зґвалтування набагато чисельніші, але більше конеретних історій буде оприлюднено, коли постраждалі від насильства будуть готові говорити. 

Росія встановлює на тимчасово окупованих територіях тоталітаризм. Росія встановлює на місцях маріонеткових правителів, а незгодних ліквідує. Лише за перші три дні війни стало відомо про не менш як 60 місцевих українських депутатів і мерів українських міст, яких викрали росіяни. Також Росія примусово видає російські паспорти українцям. На початку 2024 року Путін схвалив закон про надання права на спрощений порядок отримання російського паспорту громадянам України, які народилися і проживали у Криму та Севастополі до 18 березня 2014 року. А усі незгодні на російський паспорт підпадають під скорочення на роботі та не отримують соціальних виплат. 

Також росіяни конфіскують і спалюють українську літературу та історичні книги, викидають з інформаційного простору всіх українців митців та культурних діячів. Разом із встановленням лояльної тимчасової влади росіяни створюють списки місцевих лідерів, яких потрібно репресувати. Це все – заздалегідь сплановані Москвою кроки систематичного знищення ідентичності українців. 

Росія масово депортує українців з рідних земель. Станом на травень 2022 року до Росії було примусово депортовано більше 1,3 млн українців, із них 232 тис. дітей. Багато депортованих українців потрапляють у фільтраційних табори для «перевірки». Потім їх насильно везуть углиб Росії, іноді аж на Далекий Схід. Депортовані українці завжди без зв’язку, не мають свободи пересування, а подальша доля багатьох невідома. 

На місце депортованих українців Росія переміщає етнічних росіян. За останні 10 років у Криму чисельність етнічних росіян зросла приблизно на 250 000 -1 000 000. Це типова колоніальна практика, якій Росія слідує з 18 століття.

Яка доля тимчасово окупованих територій України?

Опубліковано

03.09.2024

Україна наполягає на відновленні своєї територіальної цілісності у її міжнародно визнаних кордонах. Досяжність цієї мети залежить від того, наскільки вчасною та ефективною буде військова допомога від країн-партнерок України. В іншому випадку Росія окупує ще більше українських територій і продовжить встановлювати свій авторитарний режим вже на нових землях. 

Зокрема, одним із пунктів української Формули миру є відновлення територіальної цілісності України. Росія має підтвердити територіальну цілісність України у рамках резолюцій Генеральної Асамблеї ООН та відповідного масиву договірно-правових документів. Територіальна цілісність та суверенітет України мають бути відновлені у межах її міжнародно визнаних кордонів,  визначених на момент проголошення незалежності України у 1991 році, та включає всі без винятку тимчасово окуповані Російською Федерацією території України. Це і є ключовою умовою відновлення світового порядку та забезпечення загальної поваги до Статуту ООН.

Якщо Україна отримуватиме військову підтримку вчасно, то рано чи пізно тимчасово окуповані території будуть звільнені українськими військовими. У випадку заморожування війни, тобто в разі ненадання вчасної військової допомоги Україні, наша країна не зможе просуватися по лінії фронту. Тоді на ТОТ зберігатиметься російський окупаційний режим, а також Росія, імовірно, захопить ще більше українських територій. 

У цьому контексті можна навести приклад Авдіївки. В України був просто “снарядний голод” взимку 2023-2024 під Авдіївкою. Це стало чи не найголовнішою причиною виходу українських військ із міста. Ні США, ні ЄС станом на початок 2024 року не ухвалили рішення надати Україні такі необхідні пакети підтримки. Росія переважала в засобах ураження. Тож в умовах тривалої відсутності підтримки країн-партнерок, Україна тимчасово втратила важливе стратегічне місто, в якому є великий залізничний вузол і промисловий центр.

Чим відрізняється життя українців в Україні до війни та під час війни?

Опубліковано

30.08.2024

Війна вплинула на життя всіх українців. З 24 лютого 2024 року понад 3,5 мільйони людей були змушені покинути домівки та переїхали на нове місце в межах України. Понад мільйон українців  були змушені взяти до рук зброю та піти боронити Україну, десятки тисяч з них зникли безвісти чи потрапили в полон. Сотні тисяч українців опинилися в російській окупації, скільки з них загинули — невідомо. Дуже багато людей втратили житло та засоби для існування. Практично у кожного українця наразі є родич або знайомий, який загинув.

Усі українці, що продовжують жити у своїй рідній країні, живуть з постійним відчуттям себе як мішені, адже російські ракети досягають цілей у будь-яких регіонах. До цього додаються  обмеження у правах через воєнний стан, закриті аеропорти, економічні проблеми та блекаути. Як наслідок, всі українці живуть у стані стресу, а щоденні рутинні справи перетворюються на виклик.

Українцям доводиться боронити свою державу зі зброєю в руках — у лавах ЗСУ понад 850 тисяч осіб, а разом з прикордонниками, Нацгвардією, а також бойовими підрозділами СБУ, МО, СЗР та  чисельність Сил оборони складає понад мільйон осіб. Усім їм довелося покинути сім’ї, роботу чи навчання, хобі та дозвілля і стати на захист держави. Пів року тому президент Зеленський оголосив, що з 24 лютого 2022 року загинула 31 тисяча українських військових. Але він не назвав кількість зниклих безвісти, отже ця цифра насправді більша і з того часу ще зросла. Тисячі українських захисників опинилися в полоні й багато хто з них досі перебувають там.

Росія окупувала 27% української території. Люди, які жили там, або були змушені кинути все і виїхати, або загинули, або ж опинилися в окупації і щодня переживають російський терор. Житло втратили понад 4 мільйони українців. Скільки з них загинули — невідомо. Лише в Маріуполі, за приблизними оцінками, було вбито 100 тисяч цивільних. Можна припустити, що загальна чисельність вбитих українців налічує кількасот тисяч осіб.

З початку російського вторгнення 3,6 мільйона українців покинули власні домівки та переїхали жити в інші регіони України. Цим людям довелося покинути фактично все, що у них було, і почати життя з нуля.

Але ключове те, що всі українці живуть з постійним відчуттям себе як мішені, адже російські ракети досягають цілей у будь-яких регіонах. Оскільки росіяни постійно обстрілюють Україну, цілеспрямовано вбиваючи цивільних, то під постійним ризиком перебуває кожен українець.

Війна також ускладнює щоденне життя українців. Через воєнний стан в Україні є часткове обмеження прав громадян: відсутність виборів — можливості обирати владу та бути обраним, закриті кордони для чоловіків, обмеження мирних зібрань, комендантська година, обмеження доступу до певних інфраструктурних об’єктів. Війна спричинила великі екологічні та економічні проблеми: знищення підприємств, ускладнення експорту, замінування полів, транспортні проблеми через закриття аеропортів, проблеми з інвестиціями та блекаути, які також ускладнюють роботу всього бізнесу. Українці практично щодня терплять відімкнення світла через знищення Росією енергосистеми — а це означає перепланування всієї своєї щоденної рутини, особливо якщо йдеться про жителів повністю електрифікованих багатоповерхівок. Українські діти змушені навчатися онлайн, бо багато шкіл зруйновано або вони в зоні бойових дій. А через постійні повітряні тривоги люди змушені зупиняти чи не всі процеси вдень, або тотально недосипають вночі. Наслідок цього всього — постійний стрес для кожного українця.

А на окупованих територіях росіяни чинять справжній геноцид: вбивства, тортури, зґвалтування, викрадення дітей, депортації, цілеспрямовано знищують активних громадян, зокрема ветеранів, військових, волонтерів, держслужбовців, посадовців, письменників, вчителів та викладачів, насамперед української мови та історії та забороняють українську ідентичність і все, що про неї нагадує (книги, пам’ятники, меморіальні дошки, вивіски тощо).