Головна Причини початку війни
Війна
5 Q&A

Причини початку війни

Чому почалася війна у 2014 році?

Чому Росія напала на Україну 24 лютого 2022 року?

Чи справді Росія прийшла захищати російськомовне населення в Україні?

Чому війна в Україні не є війною країн НАТО проти Росії?

Чому Україна НЕ є агресором у війні проти Росії?

Чому почалася війна у 2014 році?

Чому почалася війна у 2014 році?

Опубліковано

08.05.2024

Росія — імперія, яка розглядає розпад СРСР як трагедію і прагне відновлення своєї колишньої величі. Україна виступає ключовим чинником у цьому процесі як ідеологічно, так і геополітично — це головна причина, чому Росія розв’язала війну. 

Керівництво Росії мріє відновити СРСР. Росія бажає знову об’єднати країни колишнього Радянського Союзу. На шляху до цієї мети Україна є ключовою ціллю. Путін постійно заявляє, що мільйони росіян залишилися за межами нової Росії, а його обов’язком є захист їхніх прав. 

Україна потрібна Росії для продовження фальсифікації власної історії. 

Україна потрібна Росії для буквального виправдання своєї назви. 22 жовтня 1721-го Петро I перейменував Московське царство на Російську імперію. Московити захопили історичну назву Київської Русі, щоб додати своєму князівству додаткових триста років історії, а також багату історію Київської Русі, до якої Москва не має жодного стосунку. 

У 2014 році Путін шокував академічну спільноту, викрививши факти задля виправдання анексії Криму. Тоді він назвав Севастополь місцем хрещення Русі, хоча хрещення розпочалося у Києві, на річці Почайна. Щодо путінської історії змістовно висловився американський історик Тімоті Снайдер: «Росія напала на Україну, бо росіяни досі ще не знають, хто вони». 

Україна потрібна Росії як ресурсна база. Понад 30 мільйонів українців потрібні для російської економіки та для ведення нових війн. Схід України є однією з найбагатших територій в Європі на природні ресурси. В Україні є одні з найбільших у світі покладів титанової та залізної руди, а також величезні запаси вугілля, газу та нафти. Разом це оцінюється у десятки трильйонів доларів. 

Незалежна Україна — небезпечний для російської диктатури приклад. Зараз у складі Росії перебуває понад 100 корінних народів, і деякі з них прагнули вийти з Радянського Союзу, але не змогли. Частина з них сформувалися в республіки у складі РФ, а інші взагалі не мають політичного визнання і їхнє існування заперечується російською пропагандою. 

Незалежна Україна – є для Росії небезпечним прикладом успішної боротьби з імперією, який може надихнути поневолені народи Росії відновити свою незалежність. Тому незалежна Україна, цінностями якої є свобода, демократія та вільнодумство, — це буквальна загроза авторитарному правлінню Путіна.

Чому Росія напала на Україну 24 лютого 2022 року?

Чому Росія напала на Україну 24 лютого 2022 року?

Опубліковано

31.10.2024

Росія напала на Україну, бо їй потрібні наші ресурси — територіальні, природні, людські, їй потрібно зберігати вплив, демонструвати власну силу та не дати нам розвиватися за прикладом успішних європейських держав. Але це практичний вимір і, скажімо так, плани Путіна на ближню перспективу. Насправді ж він продовжує столітню імперську політику Росії. Якщо говорити більш глобально і з погляду на історичну перспективу, то остаточна мета Росії незмінна протягом століть — це повне знищення України, підкорення українців та стирання їх як окремої нації, заволодіння усіма ресурсами України. Крім того, Росія намагається присвоїти собі історію та спадщину Київської Русі.

Першочерговою ціллю Росії була політична окупація України — і період президентства Януковича був у цьому сенсі доволі успішним. Але після Революції Гідності та втечі Януковича з країни, Кремль побачив, що «втрачає Україну». Росія окупувала український Крим, завела своїх бойовиків до Луганської та Донецької областей та організувала там квазідержавні окупаційні територіальні утворення — так звані ЛНР та ДНР. Всі ці роки Росія намагалась нав’язати нам свої умови в переговорному Мінському процесі і таким чином завести представників цих територій до Верховної Ради, щоб через них впливати на українську політику зсередини. Інакше кажучи, це мав бути такий собі троянський кінь.

Але цю ціль Росія не змогла досягти, а Україна все більше віддалялась від Росії та виходила з-під її впливу. Проросійські політики в Україні з кожним роком все більш маргіналізувалися, а проросійські медведчуківські канали потрапили під санкції і вже не могли впливати на українське суспільство.

Сукупність усіх цих факторів призвела до того, що Путін вирішив розпочати широкомасштабне вторгнення до України. 24 лютого 2024 року Росія розпочала реалізацію цього сценарію і була впевнена у швидкій перемозі. Початковий план захоплення Києва був розрахований на операцію тривалістю 3-5 днів. Подібний план був використаний СРСР в Угорщині в 1956-му, в Чехословаччині в 1968-му та в Афганістані в 1979 році. Кремль очікував, що «українці з квітами зустрічатимуть російську армію», тож російські військові везли з собою парадну військову форму з медалями, очікуючи швидкого переможного параду в центрі Києва. 

Свій напад на Україну росіяни назвали «операцією», яка має на меті провести «демілітаризацію» та «денацифікацію» України. Проте бліцкриг не вдався й Україна продовжує боротися, відбиваючи їхню агресію. Росіяни щодня масово та абсолютно системно вчиняють воєнні злочини на території України. Вони невибірково й абсолютно жорстоко вбивають українців, викрадають та повністю перевиховують українських дітей, навчаючи їх ненавидіти Україну, розграбовуючи українські ресурси з окупованих територій. Але все це — лише проміжні «досягнення» росіян. Остаточна мета Росії як імперської держави — остаточне знищення України та підкорення собі, геноцид українського народу. А ще Росія завжди мріяла забрати у нас нашу історію та видати себе за правонаступницю Київської Русі.

Чи справді Росія прийшла захищати російськомовне населення в Україні?

Чи справді Росія прийшла захищати російськомовне населення в Україні?

Опубліковано

15.04.2024

Росія вторглася до України із загарбницькою війною. Формулювання «захист російськомовного населення» — це пропагандистська технологія штучного розділення українців на групи, переважно розрахована на введення в оману іноземців. Насправді в Україні високий рівень толерантності до різних культур, різної релігії, мови, до російської мови в тому числі, — і російськомовне населення не зазнавало в Україні значних обмежень і тим паче утисків.

Більшість українців впевнені, що в Україні немає проблем для російської мови. 84% українців вважають, що в країні немає проблем з використанням російської мови і російськомовні громадяни мають свободу говорити та виражати свої думки. 

Всі великі новинні видання в Україні мають дублювання матеріалів англійською та російською мовами. 

У 2023 році Україна посіла 79-те місце у світовому рейтингу свободи слова, проведеному міжнародною організацією «Репортери без кордонів» (RSF). У тому ж рейтингу Росія посіла 164 місце. 

«Російськомовне населення» — це лише пропагандистський термін, яким намагаються виправдовувати війну в Україні. 

Найбільше від Росії страждає саме російськомовне населення. Дані Київського міжнародного інституту соціології свідчать про те, що російську мову у побуті використовує переважна більшість населення південних і східних регіонів. 

Загалом Росія «захищає» російськомовних українців щоденними обстрілами — і це призводить до їхнього добровільного переходу на українську мову на побутовому рівні. У 2004 році рівень російськомовності східних регіонів сягав 93%. Але у 2023 році російською у побуті там говорили лише 23% людей. Загарбницька політика Кремля призводить до добровільної відмови від російської мови навіть лояльного у минулому населення.

Чому війна в Україні не є війною країн НАТО проти Росії?

Чому війна в Україні не є війною країн НАТО проти Росії?

Опубліковано

29.05.2024

Війна в Україні не є війною НАТО проти Росії, як би сильно російська пропаганда не намагалась на цьому маніпулювати. Війна в Україні — це неспровокована агресія Росії, яка досі не відмовилась від своїх імперіалістичних посягань на своїх сусідів і на Україну зокрема.

Агресію проти України Росія розпочала задовго до того, як в України з’явились реальні прагнення вступити до Північноатлантичного Альянсу. У 2014-му році, коли Росія окупувала український Крим, а підтримувані нею російські проксі-війська розпочали збройний конфлікт на Донбасі, в Україні на законодавчому рівні був закріплений позаблоковий статус. Його Верховна Рада України скасувала лише 23 грудня 2014 року, коли російські війська уже порушили територіальну цілісність України.

Російська пропаганда намагається все подати так, ніби Росії довелось вводити війська в Україну, щоб захиститись від НАТО. Насправді ж на той час країни НАТО взагалі не розглядали вступ України до Альянсу. Натомість Альянс — це єдиний дієвий інструмент колективної безпеки. Доказ цьому — недавній вступ Фінляндії та Швеції. Якби Росії справді загрожувало НАТО, за цією логікою вона мала б напасти на Фінляндію, з якою Росія так само має спільний кордон. Але ж ні, Росія просто використовує вигадки нібито про агресивні дії НАТО проти себе задля виправдання свого вторгнення на територію незалежної та суверенної України.

У 2014 році, коли Росія порушила територіальну цілісність України, країни НАТО — США, Велика Британія, Німеччина, Франція — вирішили підтримати Україну, надавши нелетальну зброю та ввівши проти Росії певні санкції. Але така обмежена допомога не була достатньою, щоб змусити Росію відмовитися від своїх планів і фактично лише підсилила апетити агресивної Росії, яка вирішила, що можна продовжувати у тому ж дусі і нічого їй за це не буде. Натомість у 2022 році країни НАТО почали надавати Україні реальну збройну та фінансову допомогу. І Росія постійно погрожувала, що от-от це стане приводом вважати, що НАТО вступило в конфлікт. З кожною новою номенклатурою озброєння, яку союзники передавали Україні, ми чули одні й ті ж погрози, але це виявилося блефом. 

Росія вже вчиняє агресивні дії щодо держав НАТО: кібератаки, втручання у вибори, інформаційно-психологічні операції, операції впливу, підтримка екстремістських та деструктивних рухів, шпигунство тощо. Це все складові гібридної війни. Саме тому Росію треба зупинити зараз — у цьому зацікавлена і сама Україна, і всі члени НАТО, й увесь цивілізований демократичний світ.

Чому Україна НЕ є агресором у війні проти Росії?

Чому Україна НЕ є агресором у війні проти Росії?

Опубліковано

26.06.2024

Україна однозначно не є агресором у війні проти Росії, адже не нападала на Росію і не вчиняла жодних дій, які могли б загрожувати російській державності, національній безпеці та суверенітету.

Згідно з міжнародним правом, агресор — це країна або група країн, пов’язаних договором про військову співпрацю, що першою застосовує збройну силу проти іншої держави, здійснюючи тим самим агресію. Державою-агресором вважається країна, яка оголосила війну іншій державі; зайшла зі збройними силами на територію іншої держави, навіть без оголошення війни; бомбардує наземні об’єкти іншої країни за допомогою сухопутних сил, з повітря або моря; застосовує морську блокаду узбережжя або портів іншої держави; надає підтримку озброєним групам, які були організовані на території країни і роблять напади на територію іншої держави. 

Саме Росія є країною-агресором, хоч і не оголошувала Україні війну. Вона оголосила так звану «СВО» —  юридичний покруч, який вигадали спеціально для повномасштабної агресії, ввела свої збройні сили на території України та окупувала їх, бомбардує та обстрілює українські міста та села — військову, адміністративну та цивільну інфраструктуру, блокує наші порти та узбережжя, а також саме Росія та її агенти створили підтримують незаконні збройні формування на території України. 

Україна аж ніяк не може вважатися агресором, і, навпаки, є жертвою неспровокованої російської агресії, зумовленої лише її імперськими прагненнями. Тож удари, які Україна змушена завдавати по російських військових об’єктах, зумовлені виключно тим, що Україна захищається.

Не знайшли потрібної відповіді?

Зворотний зв'язок важливий для нас! Якщо у вас залишилися питання або ви не знайшли потрібної інформації на сайті, будь ласка, напишіть нам. Наша команда допоможе вам знайти відповіді на ваші запитання та надати необхідну інформацію.

    Поставити запитання