Україна – демократична держава
Чи можна вважати Майдан 2014 року державним переворотом?
Опубліковано
08.04.2024
Ні, події Революції Гідності 2014 року (які також називають Майданом) не мають жодної ознаки державного перевороту.
Державний переворот – це стрімка, неконституційна і насильницька зміна влади, яка має конкретних організаторів.
Наприклад, державним переворотом вважається Переворот 18 брюмера у Франції, коли 9 листопада 1799 року Наполеон розігнав парламент та став головою Консулату.
У випадку ж Революції Гідності, по-перше, всі документально зафіксовані події цієї Революції, а саме — мирний протест проти ухваленого рішення тодішнього Кабміну про призупинення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом — відбувалися у конституційний спосіб, з волі народу. Оскільки єдиним джерелом влади в Україні є народ, який має право на зібрання і волевиявлення та відстоювання права на гідне життя, що було порушено урядом Януковича. Громадяни реалізовували своє право на мирний простест, і сама Революція носила ненасильницький характер, на який режим Януковича відповідав насиллям. Мова йде про перший силовий розгін студентів на Майдані 30 листопада 2013 року, в якому були нанесені травми 37 активістам, а вже в ніч на 22 січня 2014 року були вбиті перші 3 громадяни України . Загалом, за даними Генпрокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року (Лише в один день, 20 лютого 2014 року, смертельно поранені були 48 мирних учасників Революції Гідності).
По-друге, народний протест мав на меті не захоплення влади, а дотримання європейського курсу України. Після втечі Януковича його повноваження, згідно з Конституцією України, перейшли до голови Верховної Ради, і одним із ключових завдань стало якнайшвидше проведення виборів. Після подій Революції Гідності 2014 року Україна двічі провела вибори — президентські і парламентські. Світ визнав їх демократичність, прозорість та відповідність світовим стандартам. Тим самим Україна довела свою відданість цінностям демократії, на яку зазіхав режим Януковича, та стійкість демократичних інституцій.
Немає жодної об’єктивної причини вважати це державним переворотом. Наратив щодо перевороту є російською пропагандою, яка має на меті знецінити подію та виправдати захоплення Донбасу і Криму, і повномасштабну війну проти України.
Цей текст створено на основі матеріалів Центру стратегічнх комунікацій та інформаційної безпеки
Чому в Україні не проводять вибори?
Опубліковано
08.04.2024
Конституція України забороняє проводити вибори в умовах воєнного стану. Окрім того, фізично не зможуть прийти на вибори та проголосувати близько 10 мільйонів громадян. Існує і ще ряд проблем іншого характеру.
Конституція України забороняє проведення виборів в умовах воєнного стану. І це є буквально небезпечно. Повноваження Президента можуть бути припинені тільки у випадках його відставки, неможливості виконання обов’язків, імпічменту або смерті. Також під час війни не можуть відбуватися вибори до українського парламенту.
Фізично не зможуть прийти на вибори та проголосувати близько 10 мільйонів громадян. Проведення виборів за їхньої відсутності — це пряме порушення прав громадян.
Перш за все, мова йде про військовослужбовців, які не зможуть голосувати, бо беруть участь у бойових діях та не мають на передовій відповідних умов для голосування. Станом на початок 2024 року, в ЗСУ служать близько 880 тисяч українців, більшість з яких — на передовій.
Не зможуть повноцінно проголосувати і більше 7 мільйонів українських біженців, адже жодна країна, в яких вони зараз перебувають, не зможе це організувати. Під час виборів 2019 року у Польщі перебувало близько 200 тис. українців і працювало 4 дільниці. А сьогодні у Польщі проживають більше мільйона українців. Також не зможуть проголосувати громадяни, які проживають на тимчасово окупованих Росією територіях.
Крім того, на українських виборах завжди присутні міжнародні спостерігачі. Забезпечення безпеки скупчення людей, як спостерігачів, так і працівників дільниць та громадян, які прийдуть голосувати, під час постійних обстрілів з боку Росії також є неможливим.
Окрім всіх перелічених вище факторів, вибори є дорогим заходом. Сьогодні бюджет України спрямовується переважно на забезпечення обороноздатності країни, включаючи фінансування потреб українських Збройних сил. Також значна частка бюджету витрачається на соціальну допомогу для тих, хто постраждав від війни: людей, які втратили житло чи отримали важкі поранення, а також дітей, які стали сиротами внаслідок війни. За даними Міністерства фінансів, орієнтовна вартість виборів складає 250 мільйонів доларів.
Українці завжди підтримували демократичні цінності, зокрема проведення виборів. Проте вибори мають бути проведені згідно з усіма процедурами. Всі громадяни України повинні мати вільний доступ до голосування, без загрози для життя від російської армії. Як тільки це буде досягнуто, вибори в Україні обов’язково відбудуться.
Чи є Україна демократичною країною?
Опубліковано
31.05.2024
Так, Україна є демократичною країною. В Україні стабільно змінюється влада, є багато незалежних медіа та розвинене громадянське суспільство — саме тому Євросоюз ухвалив рішення розпочати з Україною переговори про вступ.
З моменту проголошення незалежності Україна є ледь не найстабільнішим прихильником демократії та її цінностей. В нашій країні заведено проводити справжні вибори і доволі часто змінювати владу — періодично були спроби впровадження авторитаризму в Україні і всі вони викликали потужний спротив суспільства. На це мало шансів. А ще в Україні багато незалежних медіа та розвинене громадянське суспільство, а також розвинуте місцеве самоврядування та широкий спектр прав громад.
Україна мала дві демократичні революції й обидві були абсолютно органічним імпульсом народу і перемогли. 11-й рік поспіль українці своїми життями відстоюють право на демократичний вибір та євроінтеграцію. Навіть під час воєнного стану, коли по суті є можливою військова диктатура, українці зуміли зберегти демократичні процеси в країні — влада реагує на петиції, чиновники втрачають посади через корупційні скандали, а фігуранти журналістських розслідувань опиняються під пильним оком правоохоронних органів. Тобто українці вміють не лише захищати свою свободу, а й користуватися нею.
Звісно, не все так ідеально і в Україні є багато негативних явищ, як-от корупційні скандали. Але все це більшою чи меншою мірою є в різних країнах світу, навіть найдемократичніших. Україна — ще дуже молода держава, яка не так давно вийшла з-під радянського, а по суті російського впливу. За такий короткий термін налагодити всі процеси та механізми в країні так, щоб вони працювали, яку у сталих демократіях, дуже складно. До того ж навіть після відновлення Україною незалежності Росія всі ці роки намагалась впливати на процеси в нашій країні, підкуповуючи політичні еліти та поширюючи тут свій вплив і дезінформацію.
У нас ще дуже багато роботи на шляху внутрішніх перетворень, удосконалення законодавства та реформування країни. Але 23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу, а 14 грудня 2023 року Єврорада прийняла рішення про відкриття відповідних переговорів з Україною. Якби Україна не була демократичною і не доводила це неодноразово — ЄС не приймав би таких рішень.
Чи залишається легітимним президент України Володимир Зеленський?
Опубліковано
31.05.2024
Попри те, що Володимир Зеленський був обраний президентом України навесні 2019 року, він залишається легітимним главою держави навіть після п’яти років правління, які спливли 20 травня 2024 року. Адже ми в буквальному сенсі не маємо практичної можливості обрати його наступника і поки немає нового президента, продовжуються повноваження чинного.
Справді, згідно зі статтею 9 Закону України «Про Президента України та порядок припинення його повноважень», президента обирають строком на 5 років. Але в ті й же статті цього закону сказано, що президент виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного президента України або в разі дострокового припинення його повноважень.
Однак наступника зараз ми обрати не можемо, адже Конституція України забороняє проводити вибори під час дії правового режиму воєнного стану. Окрім того, є низка практичних причин, які унеможливлюють зараз проведення виборів так, щоб вони могли вважатися легітимними. Детальніше про це читайте на нашому сайті. Тож оскільки немає можливості обрати нового президента, автоматично продовжуються повноваження чинного.
Повноваження президента також можуть бути припинені в разі його відставки, неспроможності виконувати їх за станом здоров’я, усунення з поста в порядку імпічменту або в разі його смерті. Всі ці підстави прописані в законі, але на разі вони також не мають практичного втілення.
Головне — це безперервність і тяглість державної влади. Отже, президент України на абсолютно законних підставах зберігає свої повноваження до моменту вступу на посаду наступника.
Чому нинішню ситуацію в Україні не можна назвати диктатурою?
Опубліковано
28.08.2024
В Україні немає і не може бути диктатури. Так, воєнний стан накладає свій відбиток на політичне життя, зокрема не дозволяє проводити вибори. Однак це абсолютно логічно в обставинах, в яких зараз опинилась Україна, і не має нічого спільного з диктатурою. Натомість демократичність України доводить те, що Євросоюз вирішив дати старт переговорам про вступ України до свого складу — це було б неможливо, якби тут була диктатура.
Диктатура — це нічим не обмежена політична, економічна та ідеологічна влада у державі, зосереджена в руках однієї чи кількох осіб або певного класу. Диктатурою можна назвати владу в КНДР, Росії, Білорусі, де будь-які вибори є бутафорією, не змінюється влада і вона фактично не є підзвітною своєму народу. Україна є демократичною країною (Питання №62 — Чи є Україна демократичною країною?), а український народ уже не раз демонстрував, що не потерпить жодної диктатури. Українці провели уже дві революції — Помаранчеву та Революцію Гідності — й обидва рази у такий спосіб не допустили встановлення в країні диктаторського режиму.
Зараз в Україні діє воєнний стан, який справді обмежує деякі демократичні прояви, зокрема не дозволяє проводити вибори (Питання №55 — Чому в Україні не проводять вибори?), тож влада автоматично продовжує свої повноваження і вважається легітимною (Питання №72 — Чи залишається легітимним президент України Володимир Зеленський). Але це абсолютно законно та логічно за такої ситуації, коли країна фактично перебуває під загрозою знищення ворогом. І це не має нічого спільного з диктатурою.
Також, якби в Україні була диктатура, про це одразу заявили б демократичні країни заходу. Натомість президент України відвідує саміти Великої сімки та НАТО. Нещодавно Україна організувала найбільший у своїй історії захід — саміт Миру, зібравши разом 97 країн та чотири міжнародні організації. А головний доказ відсутності диктатури в Україні — те, що вона успішно продовжує свій євроінтеграційний процес і 21 червня 2024 року Рада Європейського Союзу підтвердила початок переговорів про вступ України до ЄС. Це апріорі не було б можливим, якби в Україні панувала диктатура.
Що треба розуміти про ситуацію навколо НАБУ та САП, а також протести в Україні?
Опубліковано
04.08.2025
В Україні виникла політична криза через спробу влади зруйнувати незалежність НАБУ та САП. Молодь у різних містах вийшла на протести, щоб показати владі своє обурення такими діями. І це дало результат — українська влада дослухалась до протестувальників і почала працювати над поверненням незалежності антикорупційним органам. Ця ситуація ще раз довела: Україна — демократична країна, джерелом влади в якій є народ або, як зараз жартують, люди з картонками.
Влада в турборежимі ухвалила законопроєкт №12414, який підпорядкував НАБУ та САП генпрокурору і цим фактично позбавив їх незалежності. Як наслідок — подібні дії влади поставили під сумнів рух України до Євроінтеграції, оскільки прозорість та ефективність функціонування антикорупційних органів є однією з важливих умов з боку ЄС. Українці відреагували миттєво і почали протестувати навіть в умовах воєнного стану — це перші масові акції від початку війни в Україні. Але вони не порушують українське законодавство, адже мають мирний характер і є формою законного спротиву.
До акцій протесту долучилися активісти, журналісти, студенти та звичайні небайдужі українці. Що характерно, в основному це молодь. Левова частка протестувальників під час Революції Гідності ще були школярами і вони вже сприймають за норму антикорупційну інфраструктуру, яка сформувалась в Україні після 2014 року. Саме тому їхній спротив послабленню антикорупційних органів є природним та свідчить, що в Україні сформоване якісне громадянське суспільство.
Важливо, що ці протести відбулися в різних містах України від Заходу до Сходу, від Півночі до Півдня. У Києві, Львові, Одесі, Харкові, Дніпрі, Запоріжжі, Кропивницькому, Івано-Франківську, Тернополі, Луцьку, Рівному та інших містах люди намалювали на картонках та скандували гасла «Руки геть від НАБУ!», «Змінимось або помремо», «Рішення не може чекати», «Ні ганебному закону!», «Незалежне НАБУ — гарантія справедливості». Їх об’єднала протидія законопроєкту №12414 та збереження курсу на справедливу боротьбу з корупцією. І це спростовує один з міфів російської пропаганди про те, що до Європи хочуть лише жителі західних регіонів України.
Протести вкотре довели: українці прагнуть європейського майбутнього, подальшої інтеграції в ЄС та європейських цінностей загалом. Незалежність антикорупційних органів — це не лише одна з умов вступу в ЄС, а частина цих цінностей. А те, що суспільство активно контролює владу, мирно висловлює незгоду й домагається змін, є ознакою живої демократії.
Як наслідок, українська влада дослухалась до протестувальників та працює над виправленням — поверненням незалежності НАБУ та САП. Зокрема спочатку всі профільні комітети, а пізніше й Верховна Рада підтримали новий законопроєкт, який скасовує норми скандального закону. І це ще один доказ демократичності України, адже якою б неідеальною не була українська влада, все ж вона дослухається до вимог народу.
Чи порушують закони України протести проти Закону № 12414?
Опубліковано
06.08.2025
Ні, не порушують. Попри воєнний стан, це мирні протести, що є формою законного громадянського спротиву.
Влада в турборежимі ухвалила законопроєкт №12414, який підпорядкував НАБУ та САП генпрокурору і цим фактично позбавив їх незалежності. Українці миттєво відреагували і ввечері того ж дня вийшли на протести — це перші масові акції від початку війни в Україні. Але вони не порушують українське законодавство, адже мають мирний характер і є формою законного спротиву.
Хто і чому вийшов на протести в середині липня 2025 року?
Опубліковано
06.08.2025
Вийшли активісти, студенти, журналісти та звичайні небайдужі українці в усіх регіонах України. Більшість учасників – молоді люди. Вони виступили проти послаблення незалежності антикорупційних органів та, водночас, проти зміни євроінтеграційного курсу країни.
Питання незалежності антикорупційних органів та курс України на євроінтеграцію є пов’язаними між собою, оскільки прозорість та ефективність функціонування актикорупційних органів є однією з важливих умов з боку ЄС.
Характерно, що більшість учасників протестів є молодими людьми, які під час Революції Гідності ще були школярами. Вони вже сприймають за норму антикорупційну інфраструктуру, яка сформувалась в Україні після 2014 року. Саме тому їхній спротив послабленню антикорупційних органів є природнім та свідчить, що в Україні сформувалось якісне громадянське суспільство.
Важливо, що протести відбулися в різних містах України від Заходу до Сходу, від Півночі до Півдня. У Києві, Львові, Одесі, Харкові, Дніпрі, Запоріжжі, Кропивницькому, Івано-Франківську, Тернополі, Луцьку, Рівному та інших містах люди намалювали на картонках та скандували гасла «Руки геть від НАБУ!», «Змінимось або помремо», «Рішення не може чекати», «Ні ганебному закону!», «Незалежне НАБУ — гарантія справедливості». Їх об’єднала протидія законопроєкту №12414 та збереження курсу на євроінтеграцію. І це спростовує один з міфів російської пропаганди про те, що до Європи хочуть лише жителі західних регіонів України.
Чому протести проти законопроєкту №12414 свідчать про прагнення українців до ЄС?
Тому що цей законопроєкт скасовував незалежність НАБУ і САП, а незалежність антикорупційних органів є важливою умовою вступу України до ЄС.
В цілому законопроєкт №12414 стосувався питань процедури досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних зі зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану. Але в останній момент до нього внесли правки, що стосувалися абсолютно інших питань. Згідно цим правкам НАБУ і САП підпорядкувались напряму генеральному прокурору України. Це повністю скасовувало незалежність цих антикорупційних органів. А незалежність НАБУ і САП — є однією з умов вступу України до ЄС. Для українців незмінність руху України до інтеграції в Европейський Союз є дуже важливим питанням.
Чому протести проти законопроєкту №12414 є підтвердженням демократичного вектору розвитку України?
Опубліковано
06.08.2025
Бо суспільство активно контролює владу, мирно висловлює незгоду й домагається змін — це ознака живої демократії.
Українці активно виступили проти прийняття законопроєкту №12414, який унеможливлював незалежність антикорупційних органів та, відповідно, загальмовував рух до євроінтеграції. Протести відбулись у мирний спосіб у всіх регіонах України. Як наслідок, українська влада дослухалась до протестувальників та працює над виправленням поверненням незалежності НАБУ та САП. Зокрема спочатку всі профільні комітети, а пізніше й Верховна Рада підтримали новий законопроєкт, який скасовує норми скандального закону. І це є ще одним доказом демократичності України, адже попри всю неідеальність української влади, все ж вона дослухається до вимог народу.
дізнатись більше5 відповідей
дізнатись більше1 відповідь
дізнатись більше3 відповіді
дізнатись більше4 відповіді
