Чому українці та росіяни — не «братні» народи?
Чому деякі українські біженці розмовляють російською?
Історично Україна пережила важкі часи, пов’язані з винищенням та примусовою русифікацією. Але важливо розуміти, що російськомовні українці — не росіяни й не проросійські. А перехід на українську мову у повсякденному житті є дуже масовим, але непростим процесом в умовах постійного стресу через війну.
Росія примусово русифікувала українців упродовж століть. Процес почався із початку 18 століття, коли Росія взяла під контроль більшу частину України. З 1876 року Росія видала Емський указ, згідно з яким українська мова була заборонена у сферах друку, освіти, мистецтва, музики та в публічному вжитку.
Поширення російської мови в Україні було результатом систематичної політики утиску та репресій, а також заселення росіян на українські території. Поширеність російської мови відбулась подібним чином практично у всіх пострадянських країнах.
Тімоті Снайдер, американський історик і професор Єльського університету, лаконічно та чітко описує процес русифікації українців: «Українська мова пережила кілька століть справжнього гноблення, коли Російська імперія забороняла не тільки видання нею книг, а й використання української мови як у школі, так і в громадському житті. Крім того, російська мова залишалася привілейованою як у Російській імперії, так і в СРСР. Тому багато українців за кілька поколінь русифікувалися».
Більше половини українців уже перейшли на українську мову у повсякденному житті. У 2021 році українською мовою в повсякденному житті розмовляли 46% населення України. У грудні 2023 року українською у побуті говорили вже 65%. Війна прискорила для українців усвідомлення російської як мови агресора. Згідно з опитуванням, проведеного у березні 2022 року, українську мову вважають рідною 76% жителів України.
Травма війни ускладнює перехід на українську мову. Гормони стресу вбивають нейрони такої частини мозку як гіпокамп, який відповідає за навчання та запам’ятовування. Про це говорить Роберт Сапольські, нейробіолог, професор Стенфорда. Тому процес переходу на нову систему мовлення є особливо важким і навіть затяжним для тих, хто пережив війну або страждає від хронічного стресу.
